У пишному актовому залі університету Франка у Львові відбулися дебати під назвою «Українська середня освіта вкрай застаріла». Засідання провели у стилі Оксфордського клубу. Кожну сторону – «за» і «проти» твердження про регрес освіти – представляло по два спікери. За результатами голосування українську середню освіту більшість визнала застарілою. ВЕЛИКА ІДЕЯ послухала дебати про середню освіту в Україні і записала найвлучніші репліки про те, чому понад 4 млн. українських учнів вчаться у несучасних умовах.

Що застаріло в середній освіті в Україні? 

1. Індустріальні підходи 

«Сьогоднішня освіта готує майбутнє покоління до індустріальної епохи, а сьогодні потрібні люди інформаційного суспільства».

«Інформаційне суспільство передбачає вміння шукати інформацію, обробляти та організовувати її. Наприклад, виконуючи типове завдання «Як я провів літо», у більшості країн світу, де доступні комп’ютерні технології, діти знімають фільм про проведене літо або роблять цікаві інтерактивні презентації».

ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»

 —

«Освіта вирішує дві задачі: по-перше, створює певний образ майбутнього у свідомості своїх вихованців, а по-друге, навчає їх певним інструментам, які вони зможуть вдало використовувати в цьому майбутньому».

«У Німеччині на початку ХІХ ст. за зовсім інших умов, коли ще не було ніяких комп’ютерів, державному апарату потрібні були люди, які швидко рахують і красиво пишуть. Саме такий образ майбутнього, як і раніше, малює нам сучасна школа. Сьогодні абсолютно будь-яку бюрократичну конструкцію можна замінити однією людиною з комп’ютером. Але наша система освіта продовжує штампувати людей-калькуляторів».

ОЛЕКСІЙ ГРЕКОВ, співзасновник та директор зі стратегічного розвитку приватної школи «Афіни»

2. Уроки інформатики 

«Всі великі ІТ-компанії створюють навчальні центри, де перевчають випускників вищих навчальних закладів. Ми єдина країна разом з Росією, де досі викладають Pascal – на цій мові ніхто не програмує!».

ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»

 —

«Програма інформатики у школах є найбільш регресивною і деградованою з усього, що є на сьогоднішній день. Ми не можемо зрозуміти, чому так сталося. Коли ми на сесіях стратегічного формування збираємо вчителів інформатики, вони нам кажуть, що не розуміють, чому вони мають це вчити – це запитання до наших міністрів».

ОЛЕГ БЕРЕЗЮК, директор Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради

3. Технологічне оснащення

«Ви знаєте, що сьогодні у наших школах заборонено Wi-Fi?».

«В Україні на 28 учнів один комп’ютер, у Європі йдеться про 5-6».

ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»

4. Рівень викладання англійської

«А ще є такий нюанс: іноземні мови. Сучасна система освіти повинна давати знання іноземної мови. А чи перевіряє якість знання іноземних мов ЗНО? Бо ми втрачаємо як держава без знання іноземних мов».

ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна» 

5. Ментальність

«Знецінення нашої освіти є ознакою посттоталітарного комплексу неповноцінності, вона знецінена недолугим менеджментом на всіх рівнях. Недолугий менеджмент дозволив знецінити нашу освіту тотальною купівлею атестатів і дипломів та знецінив вчителя, який є більш вмотивований нематеріальними чинниками». 

«Школа вимагає директора, який розуміється не лише на навчально-виховному процесі, а й на процесі управління. Директорський корпус сказав мені, що до 50% директорів на сьогодні втратили свої менеджерські властивості».

«Школа не є безкоштовною на сьогоднішній день, треба бути чесними. Батьки є партнерами влади в оплаті за навчання. Батьки платять чималі кошти для того, щоб підтримувати школу в належному стані».

ОЛЕГ БЕРЕЗЮК, директор Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради

— 

«Як вчорашній випускник школи, можу сказати, що підготовка до ЗНО ведеться за рахунок репетиторів, а не за рахунок школи. 90% школярів прогулюють 10-й клас».

репліка з залу від НЕЩОДАВНЬОГО ВИПУСКНИКА

Що варто реформувати в українській освіті?

1. Радянську традицію

« Її почали реформувати ще у 50-х роках, коли стали з’являтися кімнати замість класів, діти почали сидіти на підлозі, без парти. Класно-урочна система освіти породжує у дітей «шизофренію»: сорок п'ять хвилин математики, російської мови, фізики та біології нормальній людині складно сприйняти і прийняти, тому дитина вибудовує психологічний захист і просто не слухає урок».

«Швидкість змін перестала мати повільний «поколінний» характер, і людина протягом життя змушена багаторазово пристосовуватися до змін на ринку праці, нових технологій і глобальних трендів. Кінцева освіта, орієнтована на диплом, уже втрачає сенс – вона стає відкритою на все життя».

ВОЛОДИМИР НІКІТІН, президент Українського педагогічного клубу, засновник проекту Foundation for Future, доктор культурології

 —

«Наші діти багато вчать на пам'ять, вони вчать багато теоретичного матеріалу, який стає об’єктом критики. Для чого так багато вчити? Давайте краще навчимо їх, як оперувати тими знаннями. Було б чим оперувати…».

«Для того щоб освіта була корисною для наших дітей, ми мусимо шанувати те, що маємо: традицію, накопичувальний теоретичний стиль, індивідуальність. А також модернізувати її якісним менеджментом, додати оперативне мислення, додати групове мислення».

ОЛЕГ БЕРЕЗЮК, директор Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради

2. Незалежність шкіл

«Місяць тому на пенсію пішов останній інспектор освіти Фінляндії. Вони почали з того, що відмінили систему принизливого контролю згори. Це дозволило школам бути по-справжньому самостійними. Крім того, вони сприяли різноманітності шкіл, їхній автономії та підвищенню зарплат вчителям. І за 20 років вони підняли освітню сферу. Їхні діти проводять найменше у світі часу на уроках, але при цьому мають найкращі освітні показники».

ОЛЕКСІЙ ГРЕКОВ, співзасновник та директор зі стратегічного розвитку приватної школи «Афіни»

—

 «Сьогодні школа не незалежна, вона не може приймати рішення, яких вчителів мати, які інновації використовувати».

ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»

3. Моніторинг якості

«Хороший вчитель знає, що діється в його класі. Хороший директор – в його школі. Але, на жаль, ні один, ні другий не має з чим порівняти свої досягнення (чи провали?). Системи моніторингу якості освіти в Україні не існує».

АНДРІЙ МИЛЯНИК, 14 років працював у середній школі, 6 років – у системі ЗНО

4. Свободу вчителів

 «Жодне нововведення, впроваджене у нас, не враховує особистість учителя. Це однаково, що планувати роботу оранжереї в умовах вакууму! Якщо ми хочемо модернізувати систему освіти, потрібно в першу чергу модернізувати роботу вчителя, надати йому можливість спокійно й ефективно виконувати свої обов'язки (або, принаймні, не заважати). Цього року цікавості заради я підрахував, скільки ж папірців повинен оформити учитель (який, як правило, є і класним керівником) протягом роботи у вересні. Нарахував близько 25 документів, у тому числі: класний журнал, календарні плани, журнал інструктажу з техніки безпеки, анкета для батьків, інформація про тих, хто задіяний у навчанні та інше. Кількість пунктів – 318, кількість позицій у цих документах – 923, і кількість записів протягом року – 17 681. З кожним роком цей паперовий вал стає дедалі більшим. З учителя роблять канцелярського працівника, який погрузає у звітності. Часу на цю паперову тяганину йде стільки, що ніколи працювати з учнями».

ПАУЛЬ ПШЕНИЧКА, учитель фізики й астрономії Чернівецького ліцею №1

5. Тьюторство

«Професійна освіта підтримувалася державою, технологічна – корпораціями, а персональна – інтелектуальними клубами. Кожному суспільству необхідна своя освіта, яка його будує або відтворює, і тут потрібен тьютор-керівник, здатний указати шлях такому будівництву. Тьюторство – одне з найдавніших людських занять і одна з найновіших професій».

«Ми живемо в епоху дуже крутого зламу, і більшість старих відповідей не годяться, стара освіта не допоможе. Навіть в Оксфорді й Гарварді. За великим рахунком, тьютор – це той, хто допомагає відповісти на базові питання за рахунок супроводу процесу самоорганізації людини, і принципова його мета – стати самому собі тьютором».

ВОЛОДИМИР НІКІТІН, президент Українського педагогічного клубу, засновник проекту Foundation for Future, доктор культурології