Звітуємо по результатам роботи військового відділу "Повернись живим"

Протистояння стало буденністю, а звіти з зони бойових дій, для більшості населення стали чимось на кшталт прогнозу погоди.

І це є добре.

Той факт, що пересічний громадянин може дозволити собі не перейматись перебігом подій на сході має причину. І причина ця проста: подобається це комусь чи ні, але армія виконує свою роботу – якісно.

Робота - небезпечна, але геть проста. Солдат має зробити так, щоб супротивник не загрожував життю і добробуту мирних мешканців, часто для успішного виконання такої роботи, супротивника треба знищити.

Саме підвищення ефективності роботи війська, є метою роботи фонду «Повернись живим», і про успіхи на цьому підґрунті є сенс звітувати (як то кажуть, своїм на радість, товаришу майору із ФСБ для доповіді)

Цього місяця, були проведені чергові навчання по проекту «Армор» (кажучи просто це система яка дозволяє вести вогонь з закритих позицій) Відповідні навчання було проведено в піхотних підрозділах 128 та 93 бригади. Оновлено програмне забезпечення на наявних планшетах, проведені заняття з 78 військовими по веденню вогню.

Окрім того, відповідні навчання було проведено і в розвідувальних підрозділах 128 та 93 бригади. Особлива увага приділялась протипіхотним мінам російського виробництва, евакуації поранених та діям розвідувальних груп в урбанізованій місцевості і лісових смугах. Так точно: навіть в умовах «дивного миру» військо має готуватися до активних дій. І воно – готується.

Окрім того, були направлені необхідні технічні засоби для реалізації проекту по створенню нового «Пункту управління» системи ППО, однак (передаємо привіти російському товаришу майору) більшої конкретики про цю роботу повідомлено не буде.

В той же час, щоб «товариш майор» не просиджував свої штани даремно, повідомляємо що на фронт також було передано радіонавігаційну систему Aeroscope Mobile (EU) модель AS-P1800. І якщо майор хоче стати підполковником, хай включає свій інтернет «чебурашка», та гуглить (чи Яндексує?) що то за звір такий і чим воно російським бойовикам загрожує.

Окрім того, з гордістю повідомляємо, що підрозділ 93 бригади отримав стаціонарну систему спостереження. То ж походеньки російських бойовиків в атаку, ларьок чи в сортір, чітко фіксуються.

Кажучи просто, великий татко все бачить, все контролює і всіх тримає на олівці, навіть товариша майора... І незважаючи на «кінець війни в голові», реальні бойові дії тривають.

Це розуміє армія, це знає супротивник, про це «товариш майор» постійно доповідає в Кремль. А там, з кислою фізіономією, сидить один невеличкого зросту мужичьонка, який і досі дивується тому факту, що українська армія є народною, що українському солдатові вижити і знищити супротивника допомагає український громадянин. Той самий, якого солдат, виконуючи свою просту, але небезпечну роботу – захищає.

І за цю допомогу, всім благодійникам фонду, щиро дякуємо.