Питаю підлітків у нашому селі: коли жаби починають квакати? Вони починають шукати відповідь у Гуглі. Він наш друг, кажуть вони. А на моє запитання, хто кладе інформацію про жаб у Гугл, і чи певні вони, що ця інформація буде саме про наших музичанських жаб, усміхаються і ухиляються від відповіді.

Я особисто вірю, що дані допомагають побачити дійсність ширше і знайти розуміння, де є енергія і куди дивитися. Тому вміння збирати та інтерпретувати дані має бути однією із сучасних навчальних дисциплін і професією майбутнього. 

Але ж з чого почати підлітку в роботі із даними? Науковець Євген Дикий, Директор Національного антарктичного наукового центру, каже, що варто почати власне зі збору даних. Це тренує уважність і організованість, але це ще не є дослідженням. Дослідження — це вибудовування нового знання, і це не може статися через випадкові експерименти. А у нас була купа вільного часу, ціле літо і ціле село, ми могли дозволити собі експериментувати.

Відео: Алевтина Кахідзе про проєкт

https://youtu.be/gPCtMX0q1JY

Паркани в селі

Ми зібрали дані про паркани в селі: в які кольори їх фарбують найчастіше? Якщо напишете таке питання в Гугл, відповіді не буде. А ми знаємо! Отож: зелені (найбільше), коричневі (друге місце), сірі (третє). І немає жодного рожевого паркана на все село Музичі.

Маша, учасниця гуртка, говорить: давайте продамо інформацію про популярні кольори парканів заводу, який виготовляє фарби? Я відповідаю: так, можна. А давайте ще спробуємо зобразити кольори парканів так, як ніколи не зображали? На банках для фарби? Відповідь: через хвилі, які і є кольорами — кольорів як таких не існує, є довжина і частота хвилі, яку сприймає наше око як колір. Так от, паркани по нашому селу майже всі на одній хвилі.

Криниці

У Музичах багато криниць. Ті, хто їх побудував, вже зістарилися або навіть померли. Підлітки дали криницям імена: Анна Борисівна, Олег, Ахмед, Манюня, Дідо… Але якої вони глибини? Точно вже не дізнатися. Що ж тоді ми можемо з’ясувати? Відповідь: можемо принаймні дізнатися, яка з криниць найглибша. Це можна вирахувати за часом, скільки хвилин відро опускається до зустрічі із поверхнею води (це чутно). Ця криниця тепер має назву — Глибинна. 

Як виміряти ландшафт по дзвонах сільської церкви

Якщо йти різними дорогами від церкви, коли починається служба і дзвонар б’є в дзвони, можна виміряти ландшафт села за рівнем шуму. Звісно, якщо у вас є шумоміри. На дорозі із будівлями та деревами показник шумоміра буде нижчим, адже хвиля звуку зустрічає опір, а там, де дорога вільна від споруд, показник шуму вище.

За рівнем шуму можна багато чого виміряти. Наприклад, чи перебувають десь люди, чи ні. У заброшках та недобудовах відносно тихо. На сміттєзвалищах теж. Всі сміттєзвалища в нашому селі неліцензійні, вони стихійні, але вже теж отримали імена від учасників гуртка. Сонечко — назва найбільшого.

Найгучнішими місцями в селі є головна площа, а з травня по липень — озера. Саме в цей час там гучні жаби. Цього року вони почали кричати 3 червня, а замовкли в серпні. Чекаємо на наступне літо, аби поновити журнал про початок співу жаб в 2021. 

Метан і «дай п’ять землі»

Коли ми виміряли рівень шуму на сміттєзвалищі, я сказала підліткам: зараз ви не можете вплинути на проблему сміття в селі, ви ще не голосуєте і не вирішуєте, які закони приймають, але все ж таки ви можете зробити щось маленьке — і водночас велике.

Ми швидко вирішили, що вони можуть вплинути на переробку органіки, яка взагалі не повинна опинятися на сміттєзвалищі! Органічні відходи можуть залишитися на наших городах або потрапити до компостера. Тож ми створили персонажів — Землю та Метан. Земля зростає, якщо до неї потрапляє компост. Метан зростає, якщо на сміттєзвалище потрапляє органіка разом з іншим несортованим сміттям. 

Ми зібрали дані: жителі яких вулиць села продукують таким чином метан, а які не продукують взагалі? Є декілька вулиць у Музичах, де жителі не викидають органіку. Ми запитали в екологів формулу, яка дозволить порахувати вплив кожної сім’ї на зростання метану в разі, якщо їхні органічні відходи потрапляють на сміттєзвалище. 

Дорослі

Всередині наших експериментів бракувало дорослих, які займаються даними. Тому ми запросили науковця, фізіолога рослин Тараса Казанцева, який приїхав до нас зі своїм дроном, обрав поле — і через 40 хвилин ми дивилися на це поле очима його комп'ютера, який нам звітував, де рослинам найбільше не вистачає поживних речовин у ґрунті.

Що робити дослідникам з упередженнями?

Важко вивчати те, до чого є упередження. Як от бур'яни в селі. В них є образ сильних, шкідливих та впертих. Учасники гуртка написали про них навіть такий репчик:

Мы

Амброзия

Борщевик 

Золотарник

Стратегически прямы

душицу задушить

помидорам не дать покраснеть

крапиву оставить в живых и переманить на свою сторону

у огурцов оторвать все усики и поставить на листочки

тыквам и кабачкам не дозреть до органов

закрыть всем зеленым солнце

а людям чихать и чесаться!

А те, кто под землей, пусть там и остаются!

Ми лишаємо на наступний рік вивчення так званих бур’янів — золотарника, борщовика та амброзії. Ми домовилися, що наша оцінка так званих бур’янів наступна: ми не можемо наразі пояснити, чому вони так поводяться. 

Чи всі дані можна викладати у відкритий доступ

Учасники гуртка кажуть, що не всі. Наприклад, не варто публічно ділитися даними про грибні місця, де саме вони з’являються кожного сезону. Також про графіті в заброшках і недобудовах села Музичі — не в ідкривати цю інформацію. Підлітки мають таємний план щодо цього. Ви всі дізнаєтесь, коли план вибухне фантастичним проєктом.

Як бути з зображеннями?

Учасники гуртка згадують, що кожен кладе в мережу інтернет якісь фоточки. Підлітки намагаються розробити правила для власної фотогалереї про село, і це геть складно:

1. Не фотографувати тільки небо.

2. Не викладати паркани чи стіни, які можуть бути і в іншому селі.

3. На фото маєте бути не тільки ви, хіба що на фоні чогось.

4. Фото диких, але не домашніх тварин.

5. Фото грибів, ягід, дерев, квітів, кущів, усе має бути в розквіті.

6. Фото не повинні породжувати неприязнь та огиду до нашого села, але й бути правдивими.

На моє запитання, чи допускаємо ми прикрашання нашої реальності, учасники не дали однозначної відповіді. Але вони створили галерею з дев’яти фоточок села:

https://drive.google.com/drive/folders/19-Fg5-gZW4sOvnkYmMxOyH_Vg_WsC32b

Що сталося із даними підлітків читайте у наступному матеріалі щоденника.

Фото: Алевтина Кахідзе, 2020