Екватор

Скажу чесно, команда зеленью не передозовувала своїх підтримників інформацією всі ці місяці. Але коли нарешті і нам самим видно зрушення, можна на деякий час відірватися від процесу і дещо розповісти "із життя залізяк". Наприклад, що наше обладнання виходить не зовсім таким компактним, як проектувалось на початку, але часто виявляється, що "більше" не обов'язково "дорожче". Зробити великий екструдер із ще існуючих промислових деталей (з переважно не існуючих вже заводів) виявилось дешевше, ніж компактний, але з нуля.

Як відомо, із трьох цінностей ЯКІСНО-ШВИДКО-ДЕШЕВО завжди можна обрати лише дві, тому в часи підтопленої гривні видалося мудрішим робити якісно і доступно, хоча й довго. В новій ситуації початкові плани виявилися не зовсім актуальними і те, що починалося як цікава спринтерська дистанція, перетворилося на стаєрську, а з раптовим переїздом основного інженера до Польщі так взагалі - на run forrest run. Опинившись в якусь мить сам на сам із цими труднощами, з'являється "спокуса"  затикати все нові й нові дірки все тими ж нечисленними робочими руками, що лишилися. Як наслідок,  на багато важливих справ їх просто не вистачає. Ті, з ким мені час від часу щастило перетинатися оффлайн (все ж тішить думка, що з кожним п'ятим доброчинцем я товаришую не тільки в соцмережах) могли спостерігати що відбувається, коли сам собі розвідник, сам боєць, механік, зварник, кур'єр, бухгалтер і безліч іншого ((:

Дуже обережними кроками наша робота просувається до екватору. І хоча дуже вірилось, що до літа установка вже запрацює, незапланованих процесів, які допомагають "розтягувати задоволення", лишилося ще чимало. Не вбачаємо в цьому трагедії і будемо завершувати почату роботу в тому темпі, з тим ресурсом і в тому складі, який є зараз можливим, але на цей раз не будуючи далекоглядних планів, бо як твердить Третій Канонічний закон Мерфі, якщо щось має шанс піти не так, це неодмінно відбудеться. Більше того: якщо може трапитися декілька неприємностей, то вони всі обов'язково стануться і притому найбільш несприятливій послідовності.
Правду кажучи, не зовсім це ми мали довести, але кожна нова несподіванка підтверджує, що дядько Мерфі щось знав (((;   А ось-що інженер Василь думає з чергового такого приводу:

Паралельно ми розмірковуємо над втіленням плану "Б" - простішого і швидшого способу отримувати з відходів прибуток, щоб мати самостійну фінансову можливість закінчувати основне обладнання. На цей раз звернули увагу на упаковочний пінопласт: після подрібнення він перетворюється на непоганий наповнювач для безкаркасних меблів і ми вже зробили кілька вдалих прототипів, от тільки ще не настав час розслаблятись під пальмами.