Книжка «Бабуся та рак» Марії Правди вийшла друком завдяки Спільнокошту

У дитячому арт-видавництві «Чорні вівці» побачила світ книжка Марії Правди «Бабуся та рак» з ілюстраціями Анни Сурган. Видання стало можливим завдяки підтримці Спільнокошту. До нашої кампанії долучилось 243 доброчинці, завдяки яким вдалося зібрати 90 756 гривень.

За цей час було зроблено:

• Анна Сурган створила чудові ілюстрації до книжки;
• літредакторка та коректорка уважно вичитали текст;
• макетувальниця зробила макет-дизайн;
• видавництво опублікувало книжку тиражем 1000 примірників.

Також було підготовлено:

• стікери з ілюстраціями з книжки;
• торбинки;
• листівки (з автографом авторки).

Проведено:

• урок колажу від Христі Венгринюк;
• консультацію від Христі Венгринюк для авторів-початківців «Як видати першу книжку?»;
• створено скетч-портрет від Анни Сурган.

Загалом 55 доброчинців отримали книги, листівки та ін. подарунки.

«Бабуся та рак» Марії Правди розповідає про бабусю, до якої вчепився рак. І то так міцно, що став забирати в неї всі-всі сили. Не дивно, що маленькій онуці захотілось якомога скоріше знайти його та попросити відчепитися. Але що робити, якщо час минає, а рак усе ховається? Звичайно, вигадати блискучий план, для якого потрібні літо й річка!

Книжка сповнена світлом, ніжністю і теплом. Вона розрахована на дітей віком 5+.

Видання висвітлює непросту тему – хвороби, яка не щадить ні дорослих, ні дітей. Такими книжками «Чорні вівці» хочуть привернути увагу батьків і дітей до цієї проблеми та допомогти їм почати діалог. За словами головної редакторки видавництва Христі Венгринюк, ніхто не застрахований від болю, хвороб, утрат і, на жаль, війна ще більше все це підсилила. «У дитини може захворіти мама, дідусь чи найближчий друг, – міркує видавчиня, – або й вона сама. Звісно, можна не готувати малечу до складного і переживати, якщо щось станеться, вже опісля. Але є й інший сценарій, коли по-дитячому, у формі казки, проживати складні події наперед. Якщо в майбутньому станеться щось подібне, то минатиме воно значно легше».

«Бабуся та рак» не про жахи чи болі, а про дещо глибше – те, що часто залишається на дні хвороби: віру, надію, тепло, світло й любов. «Ми не хочемо, – додає Христя Венгринюк, – щоб дорослі й тим паче дітки особисто знайомилися з такими складними діагнозами, але вважаємо, що про них варто говорити вже тому, що це існує».

Письменниця Марія Правда:

«Коли я писала книжку «Бабуся та рак», то, передусім хотіла витворити для своєї мами світ, в якому її одужання можливе, досяжне, візуалізоване. І коли «Чорні вівці», зокрема, Христя Венгринюк, підтримали мій рукопис, я повірила в те, що це хороший знак. Доки ми працювали над книжкою та збирали кошти на Спільнокошті, я дізналась багато історій про інших мам та бабусь, батьків та дідусів, до яких вчепився рак. Від когось він усе ж відчепився, від когось – ні. Але кожен, хто поділився зі мною своїм щастям чи болем, сказав також багато добрих слів на підтримку моєї мами. Це, а також прекрасні ілюстрації Анни, які вона показувала мені в процесі роботи, стало для моєї мами одним зі стимулів боротися далі.

На жаль, дива не сталося, і хвороба виявилась сильнішою за мою таку сильну маму. Мені шкода, що вона не побачить, як багато в готовій книжці ніжності й тепла, але найбільше шкода – що вона не почує нових історій тих, хто вже отримав свій примірник. Кожна така історія – про любов до рідних та жагу до життя.

Коли я писала книжку «Бабуся та рак», то хотіла, аби вона стала рятівним променем світла для моєї найріднішої людини. А тепер я точно знаю, що світла у ній стане на всіх».

Учена секретарка «Дім Франка», редакторка та коректорка Анастасія Ковалишин:

«У нашому такому нестабільному світі книжки на важливі та складні теми неактуальні. Ну, бо навколо стільки горя і небезпек, то нащо ж про це ще й читати? Але парадокс у тому, що, закриваючи очі на проблеми, ми їх не позбуваємось, а навпаки – заганяємо всередину себе або сподіваємося, що нас це точно не торкнеться. Але воно так не працює.чекала на книжку Марії Правди «Бабуся та рак» дуже довгий час – фактично з дати оприлюднення ідеї написання. Створити рукопис і відпустити його у широкий світ – надзвичайно сильний учинок, бо ж історія цієї родини не лише важлива, але й автобіографічна. Бажання сім’ї підтримати маму і бабусю та побороти хворобу було настільки сильним, що Марія вирішила написати про це щасливу історію. На жаль, гепіенд відбувся лише в книжці, але бабуся житиме в ній, підтримуватиме і даруватиме свою любов усім, хто читатиме. Вдячна Марії за історію і всім, хто доклався до її видання!». 

Команда дитячого арт-видавництва «Чорні вівці» та всі причетні до створення книжки дякують Спільнокошту та доброчинцям, завдяки яким «Бабуся та рак» побачила світ.