За 5 останніх років КЕКЦ домігся заповідання в Києві 41 природного та історико-культурного об'єкта

За п'ять останніх років КЕКЦ домігся заповідання в Києві 41 природного та історико-культурного об'єкта. Це абсолютний рекорд!

Київ - унікальний за своєю природною і культурною спадщиною місто. З часів Київської Русі тут збереглися історичні гори, річки, озера, а в київських лісах і луках ще можна виявити рідкісні в Україні червонокнижні рослини - сон-траву, орхідеї, сибірські іриси, гроздовник. Однак це мало кого турбує з киян. Суспільних груп, які по справжньому борються за збереження природних та історичних об'єктів, в Києві можна перерахувати по пальцям - екопарк «Осокорки», «Гірка Крістера», ентузіасти, що захищають урочище Горбачиху, Совські ставки, і, мабуть, все. Однак всі ці ініціативи точкові, не завжди ефективні і не поширюються на весь Київ.

Єдиною організацією, яка б'ється ефективно за збереження пам'яток природи та культури на всій території столиці України є Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ).

За 5 минулих років (час роботи даного скликання київських міських депутатів) ми домоглися, за підтримки декількох депутатів, Київзеленбуду і Управління екології КМДА, заповідання 41 нового природного та історичного об'єкта (19 вікових дерев та 22 територіального об'єкта) загальною площею близько 4 тис га. Серед них заказники «Золотий ліс Пуща-Водиці» площею понад 2 тис. га, Конча-Заспа, Троєщинські луки, Деснянські луки, Багринова гора, легендарна гора Щекавиця, озеро Министерка. Серед дерев ми домоглися взяття під охорону легендарного «Дерева Цоя», найстарішої тополі Києва обхватом більше 6 м, кількох вікових дубів. Безсумнівним рекордсменом з заповідання є київський міський депутат Олеся Пинзеник, вона заповела майже половину наших об'єктів. Ігор Мірошниченко заповів 2 природних об'єкта. Хороших результатів - більш 5 об'єктів у заповідання домігся і депутат Костянтин Яловий . По одному нашому природному об'єкту заповели Дмитро Банас, Андрій Странніков та ще кілька інших депутатів.

На жаль, іншим київським депутатам, а їх було більше 100 чоловік, робота по збереженню природної та культурної спадщини Києва байдужа. На жаль, серед киян є такі, що виступають проти заповідання Осокорівських, троєщинських і деснянських луків, підтримують забудову Совських ставків. Невже вони хочуть жити в кам'яних джунглях, де нічим дихати, влітку нестерпна спека і смердить бензином?

У зв'язку з появою небезпечної епідемії коронавируса людство зіткнулося з новою серйозною загрозою. Особливо ця епідемія і їй подібні стають небезпечними для великих міст, де все забудовано будинками і заселено людьми. В якості ефективного засобу боротьби проти вірусних епідемій вчені пропонують створювати в густонаселених містах великі буферні зони між міськими районами (парки, зелені зони, луки, системи озер, пагорби, де немає забудови). Тому створення заказників необхідно Києву також і з метою самозбереження людей.

Вся робота по збереженню природної та культурної спадщини Києва нами ведеться безкоштовно, держава, міські структури нас не фінансують. Та й київським товстосумам, партіям, а також ЗМІ це байдуже. Екологічні партії прокидаються тільки перед виборами. Особливо вражає байдужість журналістів. Коли щось вибухне чи загориться, то від них немає відбою. Але ось реальна природоохоронного їх абсолютно не хвилює. Начебто вони не живуть в цьому місті. 

На фото - Золотий ліс Пуща-Водиці став заповідним