Сім текстів січня від Район.Історія

У цих матеріалах – кропітка робота істориків та дослідників над важкими, але вкрай важливими темами сьогодення. Пропонуємо нашим читачам та фундаторам матеріали, що доповнять ваше уявлення про локальну минувшину Волині.

1. Легендарний генерал УНР Алмазов був меценатом луцьких гімназистів

Нещодавно, 6 січня виповнилося 135 років від дня народження Олексія Алмазова (1886-1936) – видатного українського військового діяча. Генерал-хорунжий армії УНР брав активну участь у громадському житті Волинського краю. Він очолював філію Українського Центрального Комітету, був одним із провідних діячів Волинського громадського комітету допомоги голодуючим на Україні. Подружжя Алмазових протягом багатьох років опікувалось Українською гімназією в Луцьку. За постійні щедрі пожертви на ремонт будинку гімназії та на підтримку незаможних учнів, Олекса і Тереза Алмазови були удостоєнні звання почесних членів Товариства імені Лесі Українки, що від 1929 року утримувало навчальний заклад.

Олексій Алмазов

2. Норильський бунтар: біографія волинянина Степана Семенюка

Степан Семенюк майже все життя прожив під чужим прізвищем і на чужині за те, що воював за незалежність України. Він один із небагатьох, хто дочекався відновлення Української держави. До останнього подиху марив Україною, лишивши нам заповіт: «Своїх батька і матір треба любити такими, якими вони є. Так само і Вітчизну. Якщо можеш – роби щось, щоб її змінити на краще. Ідеальної країни, про яку мріялося, не буде, бо немає у світі ідеальних держав. Але треба зробити все, щоб наші люди почувалися в Україні, як удома». Попри ув'знення, переслідування та буремні події ХХ століття, незламний волинянин ні на хвилину не полишав боротьбу за рідний край. 

Степан Семенюк (Степан Драницький)

3. П'ять фактів про вченого Агатангела Кримського, які вас вразять

«Батько мій з кримських татар, мати – полька з Литви, значить жодної краплини української крові у мені немає, але коли я почую звуки української пісні, то вони мене доводять аж до сльози», – так писав про себе геніальний історик та сходознавець Агатангел Юхимович. Він володів понад 60-ма мовами. Для поглиблення своїх знань вчений певний час жив у Сирії та ЛІвані, де й досліджував їхні звичаї, культуру, мови та навіть діалекти. Завдяки йому українці можуть насолодитися шедеврами Омара Хайяма, Фірдуосі, Сааді, Гафіза та інших. Та доля волинянина, який стояв біля витоків створення Української Академії Наук, завершилася трагічно. 

Агатангел Кримський 

4. Соборність України 1919-го: Київ, Львів та Луцьк у пошуках «віковічних мрій»

День Соборності – одне з найважливіших національних свят, у символічному вимірі воно є днем всеукраїнської солідарності. Надзвичайно важливо зрозуміти не лише символізм, а й безпосередні події, що відбулися далекого 1919 року. Однак, склався певний стереотип, що Соборність – це єднання Києва і Львова. І тут мимоволі задаємося питанням – а яка була участь у тих подіях інших  регіонів? Зокрема Волині та безпосередньо Луцька. В цьому матеріалі, ви дізнаєтеся як саме події, що відбулися в Луцьку, вплинули на подальшу історію української революції.

Володимир-Волинський бойовий загін Армії УНР, після відступу з рідного міста до Горохова, 1919 рік

5. На Волині точилися бої, поки в Києві відбувалася Злука

Поки у Києві проголошували Акт Злуки, на західних кордонах нашої держави йшла війна. Поляки намагалися захопити Волинь, допомога з Києва запізнювалася. Та на захист рідної землі встали місцеві відчайдухи. Про те як саме та хто боронив Волинь у матеріалі історика Віталія Скальського.

Симон Петлюра та Володимир Винниченко на молебні з нагоди проголошення Акту Злуки

6. Що потрібно знати про Голокост, місця пам'яті та меморіалізацію

Тема Голокосту як «всеспалення» нації і досі залишається відкритою. Лише після набуття Україною суверенності в 1991 році ті страшні події, як і багато інших сюжетів національної історії, перестали бути забороненими. Мирних громадян – жертв фашизму, стало можливим називати за національністю. Впродовж десятиліть у період між Голокостом та встановленням пам’ятних знаків, під час раннього радянського придушення релігії та етнічності чітка пам’ять про точні місця розташування масових поховань була втрачена навіть тими, хто ще жив і бачив могили на власні очі будучи дітьми під час війни. Зараз наша країна активно впроваджує політику пам'ятання спільно з іноземними фондами та проєктами.

Місця пам'яті на Волині

7. Крутяни із Луччини: як склалися долі Героїв

Про бій під Крутами, його перебіг, причини, поразки та наслідки написали безліч досліджень. «Герої Крут», «тридцять мучнів українських», «лицарі абсурду»: ці вирази, сказані ще сучасниками тих подій, давно стали крилатими. Бій неодноразово аналізували, про його значення (та навіть точну дату: є обґрунтована версія, що він відбувся 30-го, а не 29 січня) неодноразово сперечалися. Дослідники ідентифікували особи значної кількості бійців, однак, досі не всіх. Чимало воїнів з теренів сучасного Луцького району молодими життями боронили станцію Крути. У цьому матеріалі ви дізнаєтеся, як кожен з них показав себе у бою та як склалася доля тих, хто вижив. 

Матвій Данилюк, останній учасник бою під Крутами, який дожив до проголошення незалежності України