Три історії про Ше.Фест, які не лишать байдужим

Привіт,  я рудоволоса організаторка Просвітницької галявини на Ше.Фест, яка під час фестивалю вже два роки підряд, зривала голос :)  Забігаючи наперед скажу, що Просвітницька галявина – це динамічна платформа, де виступають відомі письменники, поети, музики, шевченкознавці і все це міксується з музичними творами гуртів. Ні, це не нудно. Ні, це не однаково. Ні, я більше нічого не хочу чути про стереотипні радянські лекції і форми проведення заходів! Фух, сказала найбридкіше і продовжу про смаколики фесту :)  Моя перша розмова тут буде плутаною, проте важливою. Надалі обіцяю виправитися ))))

Наш Шевченко трансформується разом з нами в сучасного і драйвового наставника.  Анонси подій і гостей ви можете відслідковувати на наших соціальних сторінках.

ВК  ФБ

А поки я хочу розказати 1 смішну історію, 1 сумну історію і 1 теплу історію.  Я коротко)))

Смішна історія. На ШеФест 2014 року приїздив волонтер з Іспанії: високий, з довгим волоссям і бородою, який розмовляв трохи англійською, трохи російською. Коли він почув слово «совість» - ніяк не міг второпати, що ж то за штука така та совість. Питає: «it’s сов’єтський союз?», намагаємось згадати як же це слово перекласти,  «it’s сєрвіз?», «it’s сервант?», - силується нас зрозуміти іспанець, і жартує.  Ми вже розреготалися вкрай, бо совість вона в кожного різна ))) В когось  закоцюрбла як союз і сервант. В когось крихка, як сервіз.

П.С. Іспанець вдало повернувся на Батьківщину, де продовжує вчитись в аспірантурі.

Сумна історія. Ну власне, сумні я поділю на 2 лінії. 1 лінія – деякі учасники ШеФесту загинули під час російсько-української війни, названою АТО. 2 лінія – вживання алкоголю, в основному місцевими, якому потурав місцевий бізнесменчик )))) Якого Юлія Капшученко-Шумейко гудила зі сцени ))) Розійшлася кубіта)))

Тепла історія. Їх декілька. Моринська земля зустрічає учасників фестивалю розмаїттям спілих фруктів, особливо яблук. Зустрічає теплом озерець та річок, які знаходяться в межах села. Моринська земля дарує нам не лише спадок про Шевченка, а ще й таку тендітну українську душу, котра огортає затишком кожного, хто має щастя з нею дотикатися. Ну і ще про тепло. Цього року двоє наших організаторів одружилися )))

До чого це я? До того, що ШеФест – це не лише 2 дні літа, це 3 роки щоденної роботи над фестивалем, 3 роки безперервних думок та ідей про фестиваль. Це 3 роки життя, надалі буде і більше, кожного з організаторів фестивалю. Ми звичайні люди, які в будні працюють з 9:00 до 18:00. Які мають сім’ї, власні вподобання, тарганчиків у голові, а головне – любов і віру в Україну, любов і віру в прийдешнє покоління, яке ми вже почали виховувати своїм фестивалем!  Ми почали робити те, що виходить із зони нашого комфорту. Почніть і ви робити щось, чого не робили раніше. Підтримайте ШеФест на Спільнокошті!

Гарних і сонячних вам днів від рудої організаторки Просвітницької галявини Тетянки Моцак (вже Сапсай)!

П.С. Я розкажу ще багато смаколиків )))