Тиктор медіа: від успіху на Спільнокошті через втрату сторінок до перезапуску на нових майданчиках

Тиктор медіа було засноване наприкінці 2020 року, оголосило про запуск до ювілейного дня народження Івана Тиктора, іменем якого назване. У грудні 2021 року успішно завершило краудфандингову кампанію на Спільнокошті. Та всього за два місяці після цього почалася повномасштабна війна, яка завадила втілити основну ідею проєкту — створення інтерактивної мапи-каталогу культурних інституцій України. Адже деякі ініціативи опинилися в окупації, деякі перебувають під постійними обстрілами, деякі змогли переміститися в більш безпечні міста, а деякі просто зникли. Натомість українці, які переїхали зі сходу, центру та півдня України створюють нові культурні осередки в містах, в яких вимушено опинилися. Тож мапа України зараз рухома й пошматована, а фіксувати її в режимі реального часу нема ані сенсу, ані ресурсів. 

Про зміни в наповненні сайту у зв’язку з подіями у країні неодноразово розповідала в інтерв’ю, лекціях та на ефірах, це не спонтанне рішення, а наша стратегія, якої дотримувалися з командою впродовж усього часу, відколи у березні 2022 року повернулися до роботи:

На жаль, із початком повномасштабного вторгнення тематика медіа із внутрішнього туризму змушена була зміститися на документування війни. Так, оскільки Ірина Стахурська з березня 2022 року не долучалася до роботи медіа, я як головна редакторка і Віта Віолет як відповідальна за поширення контенту в соцмережах напрацювали нові формати й теми для видання.

На наш подив, читати Тиктора стали не менше, а навіть більше, ніж до повномасштабної війни. Ми зосередилися на актуальних форматах — добірках і пізніше інтерв’ю, розширили команду — до нас доєдналися Марійка Сівченко, яка взяла під опіку телеграм-канал Тиктора, Наталія Колегіна пізніше заопікується дайджестом подій, активніше почали писати Юлія Дутка, яка згодом підхопила ще й новини, й Олеся Богдан, яка стала нашою випусковою редакторкою. Ната Коваль дбала про літредагування, а велика когорта авторів — щоб їй було що редагувати.

Зокрема тільки за звітний період — 4.12.2021–30.06.2022 було підготовано та опубліковано 93 новини (з них 58 — підготовані мною), 13 фрагментів книжок-новинок та понад 80 авторських матеріалів (із них 12 — мого авторства). А це 15 оглядів книжок, 27 книжкових добірок, 10 інших тематичних добірок, 13 інтерв’ю, 2 письменницькі мандрівки, 7 публікацій у рубриці Ктитор — про класику, 7 авторських колонок. Було започатковано нову рубрику Fiction, у якій з 7 травня 2022 року до 24 травня 2023 року регулярно (спочатку що два тижні, а пізніше щонеділі) публікувалися художні тексти про російсько-українську війну. SMM-менеджерка підготувала та опублікувала за вказаний період 179 дописів у соцмережах Тиктора, а саме на фейсбук-сторінці, в інстаграмі та телеграмі.

Так медіа безперебійно працювало з березня 2022-го до 24 травня 2023 року, поки доступи до всіх його майданчиків не забрали ексколеги — Ірина Стахурська та Євген Підгурський. Команда, яка весь цей час самовіддано вкладала власні сили у розвиток медіа, була шокована й розгублена. Адже практично щодня в нас виходили нові матеріали, в деякі періоди — по два. Щонайменше на рік був запланований проєкт «Плейлист української естради» — про шедеври української популярної музики 1960–80-х.

У роботі також нові матеріали спецпроєкту про український горор і горористів. Ще кілька напрямків і тем — у розробці. В короткі строки перед паузою Тиктор став інформаційним партнером міжнародних кінофестивалів — «Молодість» і «Миколайчук Open». Окрім того, видання є партнером культурних ініціатив зі всієї України, це зокрема «Письменницький Метод», онлайн-кінотеатр Takflix, Film.ua, Докудейс, медіа Vatra та інші. Ми реалізували спільні проєкти з Американською асоціацією юристів, House of Europe та Фундацією «Суспільність», отримати підтримку Lviv Media Forum, Media Development Foundation та фонду «Ізоляція».

У 2022 — на початку 2023 року Тиктор був учасником програми «Екстрений фонд порятунку українських регіональних медіа» від Media Development Foundation та пройшов відбір на їхню річну навчальну програму Community Leaders. Іще з вересня 2021 року я вела перемовини з Українською академією друкарства щодо розміщення на Тиктор медіа онлайн-виставки «(Не)забутий Іван Тиктор», яка наживо експонувалася до ювілею видавця у львівському Музеї історії релігії, ми отримали згоду і запланували її презентацію до дня народження Івана Тиктора та другої річниці нашого видання — 6 липня. Також до цієї дати Ольга Падковська, онука рідної сестри Тиктора, готувала другий сезон текстового серіалу, присвяченого видавцеві. Наприкінці травня мала б вийти його 9-та серія, у червні — 10-та, яка б завершила перший сезон.

Це тільки мізерна частина нашої роботи і планів, яку поставили на паузу, а громадська організація «Тиктор» втратила свої основні майданчики для діяльності — через це ми не можемо повноцінно працювати та шукати фінансування на втілення наших ідей. На жаль, скоєне спланували і готували заздалегідь. Зокрема у квітні в SMM-менеджерки вже не було можливості запускати рекламу в кабінеті Мети, але натоді ми ще змогли відновити їй доступ. Також із квітня, після перенесення сайту на новий сервер, у нас перестала працювати робоча пошта, про що ми інформували наших підписників [увага, допис видалено] https://t.me/tyktor/821. Тоді ми сприйняли це лише як недбалість розробника, який обіцяв із дня на день налаштувати переадресацію. Вимога викупу доступів надійшла пізніше — 17 травня. Що цікаво — щоб сайт надалі продовжував роботу, розробник надсилав рахунки на сплату мені, вже на той момент, очевидно, маючи інші наміри. Так у квітні я оплатила користування сервером на пів року, а в травні заплатила за домен на рік.

4 травня за підтримки ЄС та фонду «Ізоляція» в Києві відбувся грандіозний концерт нашого проєкту Old School Ukrainain Funk, покликаний показати красу української популярної пісні 1970-х і відновити культурну тяглість. Надихнувшись неймовірною теплою атмосферою, яку створили гості події, та їхніми позитивними відгуками, ми наважилися зробити наступну подію вже власними силами. Стартували промокампанію — і залишилися без майданчиків медіа. Та це не завадило нам вдруге, а місяць утретє, вже у Львові, повторити успіх концерту. 10 листопада 2023 року проєкт учетверте був представлений аудиторії — у Львівській національній філармонії.

1 серпня ми з командою оголосили про запуск нових сторінок і сайту tyktor.online. 17 серпня у Києві відбулася вечірка з нагоди перезапуску Тиктора. 31 серпня в межах проєкту Old School Ukrainain Funk відбувся творчий вечір соліста легендарного ВІА Кобза Валерія Вітера.

Підписуйтеся на наші соцмережі й будьмо на зв’язку. Миру й перемоги!

Натхненно — Мар’яна Хемій, головна редакторка Тиктора

comments powered by Disqus