Check-in для інвалідів

Check-in для інвалідів

199 1 хвилина хв. читання
7.02.2013

Сервіс wheelmap.org в Україні: познач місця, що облаштовані для людей з інвалідністю.

© mmr.ua


Національная Асамблея інвалідів України разом з рекламними агентствами Talan Group запрошують взяти участь у соціальній ініціативі, щоб допомогти інвалідам. Проект Wheelmap.org, який вигадали німці у 2010 році, вирішили популяризувати і в Україні.

Зайшовши на Wheelmap, ви побачите мапу з позначками міських об’єктів. Клікнувши на об’єкт, можна визначити його доступність для людей на візках і позначити на карті. Є три кольори: зелений — заклад не має сходів або обладнаний пандусом; жовтий — на вході в заклад або між його кімнатами одна сходинка до 7 см; червоний — вхід неможливий через наявність високого бордюру або сходів.

Більшість об’єктів на українській мапі зараз мають сірий колір, тобто їх зручність для людей на візках ще ніхто не визначив. 

Крім того, можна наносити на Wheelmap нові об’єкти. Навігація — інтуїтивна і проста.

Проект Wheelmap має всесвітній розмах. За статистикою проекту, щодня на мапу наноситься приблизно 200 нових позначок.

Згідно з Конвенцією про права інвалідів, у 2012 році з держбюджету України на потреби інвалідів, у тому числі на обладнання пандусів, виділили 780 млн. грн. У 2013 році планується виділити 1,16 млрд. грн.

Чемпіонат Євро-2012 збільшив кількість пандусів на вузлових точках українських міст. Однак у Києві 96% закладів все ще не пристосовані для людей з обмеженими можливостями.

Доки інфраструктура для людей на візках неспішно росте, нам знову в нагоді стає інтернет. Люди на візках об’єднуються з усіма небайдужими, щоб вирішити свої проблеми.

Сьогодні міський бордюр без пандусу — це пасивний вияв соціального расизму. Щодня сотні тисяч людей в Україні не можуть вийти на прогулянку. У місті таких людей може чекати непривітна мережа невидимих для нас шлагбаумів. Проект Wheelmap — це нагода уникати незручностей. 

Коли я наважилась зібрати до купи різної глибини думки в цей текст, стало відомо про загибель воєнного кореспондента Олександра Махова в дев’ятирічній війні Росії з українцями, що з 24 лютого 2022 року перейшла в повномасштабну агресію на всій території країни. Протистояння загарбницьким діям РФ ведеться об’єктивно на полі бою, суб'єктно на дипломатичному рівні та сутнісно у духовному вимірі. Це тотальна війна, якої ми не бажали, і в ній є роль для кожного, хто шанує і відстоює гідність, свободу і суверенність України. 

Пізніше цього ж дня приходить новина, що в Маріуполі загинула Наталія Луговська, психологиня полку «Азов», що  віддано продовжувала справу сина, який захищав Україну від РФ від 2014 року, боронив Широкине і Маріуполь. 2018-го Юрій загинув 23-річним від кулі російського снайпера під Водяним на Донеччині. Олександр і Наталя, смертю подолали смерть і вічно житимуть в наших серцях, як люди, що обрали волю. 

Герою слава! Героїні Слава!

Важно ребенку дать возможность оказаться в роли эксперта – это станет самым верным лечением от огорчения не быть выбранным.