Ось такою буде книжка Грицька Чубая "П'ятикнижжя"
Доля саморобного зшитку Грицька Чубая «П’ятикнижжя»
« «П’ятикнижжя» Грицька Чубая опинилося у нашому видавництві не випадково», – розповідає письменниця, головний редактор «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка, – «І не лише тому, що ми всі дуже любимо вірші Чубая, а я особисто вважаю його одним із трьох своїх найулюбленіших і найважливіших для творчості поетів. Вагому роль тут зіграли і наші особисті стосунки з родиною Чубая, особливо із Соломією Чубай, яка є автором мистецького проекту «П’ятикнижжя. Грицько Чубай» і автором ідеї перевидати книгу батька до двадцятого Форуму видавців».
Від Грицька Чубая вже протягом 15 років «нічого не було чути» – жодних видань його творчості. Тому не дивно, що цей анонс викликав стільки інтересу звідусіль. Проте це не єдина причина. Неважко здогадатися, що до образу збірки, яку «упорядкував та оформив наче сам Грицько Чубай», доклала свою руку творча майстерня «Аґрафка». В оформленні видання використані роботи художника Романа Романишина, який створив їх спеціально для «П’ятикнижжя».
Назва видання – авторський задум Грицька Чубая. Попри те, що за життя поета не було видано жодної його збірки, він створив рукотворне «П’ятикнижжя» у двох примірниках.
Надрукував на друкарській машинці, переплів, доповнив своїми рукописними шрифтами та зауваженнями. До його самвидаву увійшли 5 збірок: «Постать голосу», «Вертеп (поема)», «Відшукування причетного (поема)», «Плач Єремії» та «Світло і сповідь».
«Об’єднавчим лейтмотивом стала друкарська машинка, на якій відстукав свої твори Грицько Чубай», – розповідає директор видавництва. «Лейтмотив цієї друкарської стрічки, літер, друкованих на старій машинці, використаний не лише у виданій нами книзі, а й у буктрейлері до неї, який створили спеціально до цього проекту Анастасія Афоніна разом із Соломією Чубай».
Єдиним, чим відрізняється друковане видання від рукописного – «бонуси». Це передмова Костя Москальця «Поезія Григорія Чубая» і післямова Олега Лишеги.
Мар’яна Савка: «Ця післямова має таку собі форму листування між вже померлим поетом Грицьком Чубаєм, який надсилав свого часу листи Олегу Лишезі, і відповіддю на них крізь роки Олега Лишеги – «Чи пишу я тепер листи… (два листи до Олега Лишеги)» та «Post Scriptum (післямова Олега Лишеги)»».