Чекаємо Docudays UA на Зеленій Сцені!

13 червня Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA представить добірку кращого короткого метру цьогорічного конкурсу на фестивалі Зелена Сцена в Чернігові. Показ традиційно відбудеться просто неба. Початок о 21:00. Вхід на всі покази Docudays UA вільний!

Програма фільмів:

«Кіноплівка» (фільм люб’язно наданий центром VIDÉOGRAPHE)

 Джон Блуен

2012, Канада, 18’

Дія фільму відбувається у проекційній кімнаті. Посеред сеансу несподівано виникає плутанина з мотком кіноплівки. Кіномеханік повинен дуже швидко все виправити, не гаючи жодної секунди перед зміною мотка. Він спокійно пояснює практиканту все, що слід зробити, доповнюючи інструкції власними спогадами. Ця щира, бешкетна присвята вмираючій професії демонструє правдиву майстерність і знята одним кадром.

 «Таксі на двох»

 Ден Попа

2013, Канада, 14’

Поетичне дослідження світогляду двох ексцентричних монреальських таксистів. Глядач фільму опиняється на задньому сидінні таксі, і Луї з Жамелем беруть його в подорож від Порт-о-Пренса й Алжиру через моря й океани до Монреаля. Герої захоплено обговорюють життя, любов і смерть. Естетика фільму базується на використанні панорамних паралельних потоків, що доповнюють магічний реалізм самого сюжету.

 «Рілля»

 Ноемі Брассар

2013, Канада, 14’

Лісанн вклала душу й серце в студентські протести 2012 року в Квебеку. Коли заворушення почали вщухати, вона розгубилася й лишилася наодинці зі своїми думками й мотивами. Коли студентський рух розпорошився, Лісанн повертається до джерела конфлікту, намагаючись осмислити власні вчинки, шукаючи слова, аби зрозуміти себе.

 «Кафе «Вояж»

 Роман Бондарчук

2013, Україна, 12’ 

Вова – охоронець на приватному рибному підприємстві. У радянські часи і на початку 90-х він очолював рибгосп. Нині спостерігає життя на узбіччі, зі свого «офісу» – покинутого придорожнього кафе «Вояж». Його розповіді й пригоди поступово відкривають нам картину сучасної України.

 «Йоанна»

Анета Копач,

2013, Польща, 40’

Через записи в блозі Йоанна стала для багатьох читачів втіленням життя, сповненого радості. В дописах вона детально й чесно розповідає про свій побут; у неї прості цілі, як-от: організувати для родини подорож до озер, в її планах на найближчий час – побачити, як син уперше їде на велосипеді без допоміжних коліщаток. Йоанна починає вести онлайн-щоденник, коли дізнається, що хвора на рак і жити залишилося три місяці. Тоді вона обіцяє Ясеві, своєму п’ятирічному синові, що зробить усе можливе, аби протриматися якнайдовше. І починає писати заради нього.

 Світлина: кадр з фільму «Кіноплівка»