Фільм «Казка про Чорного Козака»

Реальність, близька до натуралізму, містика, напоєна поезією.

Ідея створення фільму «Казка про Чорного Козака» виникла у 2008 році у двох сільських вчителів: Миколи Кулика, вчителя фізики та інформатики, та Владислава Чабанюка, вчителя історії, директора краєзнавчого музею за мотивами казки Сашка Лірника. Владислав Чабанюк написав кіносценарій, ввівши додатково величезну кількість абсолютно нових героїв і ситуацій.

Кіно-казка «Чорний Козак» - занурення в минуле, в світ наших прапрабабусь, світ, обрамлений переживанням і героїкою козацької доби, світ вічної боротьби добра зі злом, кохання із забуттям і смертю. Реальність, близька до натуралізму, містика, напоєна поезією, - ось те тло, на якому живуть наші герої. Вони шукають щастя, навіть не здогадуючись про це. Кожен своє щастя у своєму маленькому світі і, водночас, у безмежжі вічного Всесвіту.

Мета проекту - створити перший український народний фільм, фактично без залучення професійних акторів. У фільмі бере участь лише одна професійна акторка - Марина Юрчак.

Взагалі, історія кіно в сільській школі почалася у 1993 році, коли Владислав та Микола стали ініціаторами створення дитячої кіностудії. Основна тематика фільмів студії – історична. Сьогодні творчий доробок студії становить 28 фільмів, 8 з яких – художні. В 2000 році студії було присвоєно звання «народної».

Роботи студійців демонструвалися в 14 країнах світу: Іспанія, Франція, Німеччина, Голландія, Албанія, Польща, Румунія, Канада, Корея, США, Мексика, Іран, Росія, та є переможцями 17 міжнародних та Всеукраїнських кінофестивалів.

Фільми студії та репортажі про неї були показані на центральних телеканалах: «1+1», «Інтер», «СТБ», «ІСТV», «ТРК Україна», «Новий канал», «5 канал», російських «РТР», «ОРТ» та «НТВ», кількох каналах канадського телебачення та в французькому університеті «Сорбонна».

За 18 років діяльності через творчу школу аматорського кіно пройшли декілька поколінь учнів. Кіностудія, за словами її керівників, стала школою духовного зростання, особистісного становлення, громадянського та патріотичного виховання.

Станом на лютий 2014 року, бюджет прямих грошових витрат фільму склав вже більше 300 тисяч гривень, в роботу залучилися 347 небайдужих до українського історичного кіно людей, серед яких, крім українців, є громадяни Канади, США, Німеччини, Польщі, Австралії, Франції. Всі учасники проекту працюють без будь-яких зарплат чи гонорарів, не враховуючи свій час та відстані (артисти приїздять зі Львова, Запоріжжя, Дніпропетровська, Києва, Черкас, Вінниці та інших міст).

До роботи над проектом залучені:

гурт «Гуляйгород»

телеведучий Ігор Пелих (був залучений … світла пам’ять!)

гурт «Даха-Браха»

письменники брати Капранови

Олесь Дзиндра, директор «Музею Ідей» зі Львова 

Вадим Васильчук і братчики бойового козацького звичаю «Спас»

Василь Середенко, генеральний директор проекту «Козацька Чайка Пресвятої Покрови», (головний герой)

Неомі Умань, режисер зі США

Істан Розумний, режисер з Канади

Сашко Лірник, казкар

Денис Богуш, історик і політолог

«Піккардійська Терція»

Едуард Драч, композитор

Борис Денисевич, один з найкращих теледизайнерів в країні

Андрій Середа з гурту «Кому вниз»

Микола Теліженк, скульптор

Тарас Компаніченко

Руслан Прорва,керівник «Українського шляхетного одягу»

керівник клубу історичної реконструкції «Росичі» Росланд та його учасники

гурт «Гайдамаки»

Тарас Чубай і «Плач Єремії»

гурти київського музею Гончара

Мар’яна Садовська, співачка та етнограф

І це тільки невеличка, найвідоміша частина учасників українського кінопроекту.

Для завершення картини потрібні кошти, а саме для оплати робіт post-production та підготовки фільму до вимог показу в кінотеатрах. Також, планується перезняти 3 епізоди в деяких сценах, що не дають технічної можливості остаточного монтажу фільму.

Серця українців та просто людей – відкрилися, щоб підтримати проект. Але цього недостатньо. То що ж «Кіна» не буде?