Організували пресс-конференцію, присвячену розширенню заповідної зони нац парку Голосіївський
Заповідна зона Голосіївського національного парку у Києві має бути розширена до 26%. Прес-конференція Міндовкілля України, нацпарку Голосіївський та екологічних організацій
Учора, 23 листопада 2021 р. у Києві, у прес-центрі УНІАН, відбулася прес-конференція, присвячена розширенню заповідної зони національного парку Голосіївський до 26%. У ній взяли участь представники національного парку Голосіївський, Міндовкіля України, наукових установ та екологічних організацій, а також депутат Київміськради О.Пинзеник. Прес-конференцію було організовано Київським еколого-культурним центром.
Незважаючи на те, що Голосіївський національний парк був створений 14 років тому, його зонування, яке повинно забезпечувати природоохоронне функціонування парку, робилося абияк і, по суті, далеко від досконалості і не ефективно. До заповідної зони були віднесені заповідні об'єкти-заказники Лісники, Любка та інші, що вже раніше існували. Тобто для охорони природи створення Голосіївського нацпарку мало що дало, тому що заповідним стало те, що вже було заповіданим до парку. Зате багато районів парку, де були популяції червонокнижних рослин і тварин, потрапили не в заповідну зону, а в господарську, де рубки. А лісопаркове господарство Конча-Заспа, яке увійшло до парку, взагалі не має заповідної зони. Два роки тому там, серед унікальної галявини сон-трави екологами та депутатом О.Пинзеника, було виявлено рубання та залишки вогнищ, де лісники палили порубкові залишки. Сон-трава в результаті там була практично скрізь знищена.
Зараз заповідна зона Голосіївського нацпарку загалом займає лише близько 11%, і то переважно за рахунок території, де парк є землекористувачем (там відсоток заповідної зони становить 40%). А ось лісопаркові господарства Конча-Заспа та Святошинське, що входять до парку на правах окремих землекористувачів, мають малий відсоток заповідної зони або взагалі його не мають.
У листопаді цього року набрав чинності Закон № 2351, який зобов'язує національні парки мати заповідну зону 20 % і більше. Тому нове керівництво Голосіївського нацпарку виступило з ініціативою розширення заповідної зони національного парку до 26%. Ця ініціатива підтримана Міндовкілля України, яке звернулося зі спеціальним листом до мера Києва В.Кличка з проханням сприяти цьому питанню. Ініціативу Голосіївського НПП підтримали також екологічні організації, які були присутні на прес-конференції.
До речі, рекомендації МСОП запроваджують міжнародний стандарт для нацпарків-75% заповідної зони. У США, Канаді, Індії, навіть багатьох країнах Африки заповідні зони національних парків становлять 90-99 %, у Німеччині та Австрії прийнято спеціальні закони, які зобов'язують заповідні зони нацпарків довести до 75 %, у Чехії такий самий закон зобов'язує нацпарки мати заповідні зони у 50 %.
До речі, у Європі, США, Канаді, Індії, Африці національні парки взагалі не мають так званої господарської зони. Господарська зона в наших нацпарках-це рудимент радянського утилітарного підходу до природи, що залишився. Внаслідок такого підходу рубками та іншою господарською діяльністю було знищено багато цінних ділянок дикої природи, які формально увійшли свого часу в українські нацпарки.
Разом з тим, як сказав відомий американський природоохоронець, багаторічний директор американської екологічної організації Сьєрра-Клаб Девід Броуер, -дика природа, яка збережеться завтра, це та дика природа, яку ми заповідаємо сьогодні. Все інше буде знищено. Проведені лісниками в Голосіївському національному парку рубки (як би вони не називалися-суцільні або вибіркові), а також посадка лісу поступово знищують унікальну природу парку. Під виглядом боротьби зі «шкідниками» ведеться звичайна комерційна заготівля деревини, посадками монокультури сосни знищуються співтовариства рідкісних рослин. Ми сподіваємося, що мер Києва В.Кличко підтримає пропозицію Міндовкілля України і заповідна зона Голосіївського нацпарку збільшиться вдвічі і займатиме 26%.