«Інтерв'ю з Гесле було одним з джерел мого філософського формування», — професор Андрій Баумейстер

Книжка-листування «Кав'ярня мертвих філософів» в українському перекладі вийде з передмовою Андрія Баумейстера — доктора філософських наук, професора кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. На чотирьох сторінках пан Баумейстер розповідає, чим «Кав'ярня...» вразила і надихнула його, ще тоді студента 5-го курсу, звертає увагу на важливі моменти у листуванні, представляє автора, і, згадуючи Платона, розказує, чому філософія є великим даром.

Прочитайте і надихніться фрагментами з передмови:

«Колись, в далекому 1997 році, ця книжка глибоко вразила і надихнула мене, тодішнього студента п’ятого курсу філософського факультету. Я відвідував Інститут Ґете (тоді він ще займав один із поверхів бібліотеки Політехнічного університету), багато читав, був захоплений німецькою філософією, наполегливо вивчав тексти Канта, Геґеля, Шелінґа, Гайдеґера, сучасних німецькомовних авторів. Одного дня на бібліотечній поличці я побачив книжку мюнхенського видавництва «Бек» з трохи незвичною назвою – «Кав’ярня мертвих філософів. Філософське листування для дітей і дорослих». Ім’я автора було мені вже знайоме. Інтерв’ю Вітторіо Гесле журналу «Вопросы философии» за 11 місяць 1990 року було одним із джерел мого філософського формування.»

_{Лекція у «Новому Акрополі», коли А. Баумейстер розказав про «Кав'ярню...»}

«Мені давно хотілося б, щоби ця книжка була перекладена українською мовою і стала доступною для вітчизняного читача. Я читаю лекції і проводжу заняття не тільки в університетських аудиторіях. Філософія сьогодні викликає зацікавленість людей різних вікових категорій і різних сфер діяльності. І мені часто задають запитання: з якого віку можна починати займатися філософією? Чи є філософські книжки для дітей? З чого варто починати вивчення філософії? Коли я чув ці запитання, то одразу згадував ось цю книжку. Нарешті, на одній із лекцій, яку я читав викладачам «Нового Акрополя» в Києві, я в котрий раз згадав «Кав’ярню мертвих філософів» і знайшов у деяких слухачів жвавий відгук. З’явилася ідея перекладу книжки, потім ця ідея почала отримувати реальні контури.»

«Читаючи це листування ми стаємо свідками того, як дитина ставить філософські запитання, як перед нами поступово виникає живе і напружене мислення, як народжується зріла особистість. Це диво народження зрілої особистості у процесі живого філософування, де воєдино сплетені дитяча фантазія, невимушена гра і серйозне та глибоке мислення, не може нас не зачаровувати і не викликати почуття захоплення і духовного піднесення.»