Історія

Використання чистих геометричних форм, монолітних залізобетонних і скляних елементів, смугове розташування вікон на фасадах тощо. Так зароджувався архітектурний модернізм, стиль, який тримався на естетиці ліній і лаконічності образу.

Ця естетика ліній малопомітна неуважному перехожому. Модернізм вплинув на формування Луцька сьогоднішнього. Саме він у буремному XX ст. відділив нас від помпезних традицій минулого, і ми, де-факто, досі живемо в його ідеях. Коли ми говоримо про об’єкти модернізму, вони не викликають у нас бажання вивчення й збереження, бо через незнання не сприймаються як культові (як замок, кірха чи Будинок Миколи Голованя), вони занадто звичні для нашого ока і, що гірше, непомітні для нього.

Архітектура модернізму позбавлена декору, стримана, лаконічна. Але коли ти віднаходиш одну стильову ознаку за іншою, відкривається пласт архітектури й культури тісно сплетений з історією минулого століття. Не замкнений в собі, а поєднаний із німецькою, польською, французькою, навіть американською урбаністичними архітектурними традиціями, однак зі збереженням самобутніх рис.

Чому це важливо?

В Луцьку жила й творила плеяда знаних архітекторів, натхненних німецькою школою Bauhaus, принципами Ле Корбюзьє та багатьох інших архітекторів. На місці пишних споруд з’являються компактні й функціональні, які передбачають багато світла, залучення додаткових площ (тераси на даху), повітряність і ефект поєднання архітектурного об'єкта з природою. Щобільше, вже йдеться не просто про створення окремих будівель, йдеться про забудову міста, формування окремих районів.

Луцький краєзнавець Олександр Котис почав активно популяризувати архітектуру модернізму 2018 року, запустивши Facebook-сторінку «Луцький модернізм». Він розповідає, що існує пласт об’єктів, які пояснюють нам злами, досягнення й перипетії XX століття. В цій книзі зображено, як архітектура й місто змінюються від прискорення темпу життя, технічного прогресу, зрештою, війни. Розквіт у міжвоєння, зміна окупаційних режимів та закручування ідеологічних «гайок» радянською системою - усі віхи історії зчитуються у малюнку фасадів та вікон.

Крім того, кожна модерністська будівля – це історія, яка хоче бути розказаною. Місце зустрічей інтелігенції у період міжвоєння – наймодніша цукерня Italia. Зараз тут Benedict i Wine time. Дворик - «квадрат», обмежений нинішніми вулицями Лесі Українки – Кривий Вал – Богдана Хмельницького – південна сторона Театрального майдану з Палацом культури. Впізнавана забудова, так? А була ініційована таким собі Сергієм Зарембою, який встиг побувати і на керівничих посадах поліції, і вести підприємницьку діяльність і ввійти в історію, як поліцейський з лихою славою. Його навіть польський поет Владислав Броневський згадує у своєму вірші Psy policyjne w Łucku.

Хто ми?

Щоб розповісти ці історії, до Олександра Котиса долучилися графічний дизайнер Кирило Ткачов та команда «Мистецького об’єднання «Стендаль». Ми розпочинаємо цю краудфандингову кампанію і сподіваємось, що пліч-о-пліч з нами будуть усі ті, хто впродовж 3 років активно стежив за проєктом у Facebook, відвідував екскурсії й лекції Олександра, присвячені темі модернізму, і кому проблема поступової втрати цього пласту архітектури не байдужа.

Для чого ми створюємо книгу «Луцький модернізм»?

• Систематизувати три роки досліджень Олександра Котиса архітектури доби модернізму в Луцьку й створити перше комплексне популярне видання, яке дасть чітке уявлення, яким був Луцьк XX століття і як це відображено у місті сьогодні.
• Привернути увагу до об’єктів модернізму, вписати їх у нашу систему цінностей, щоб зберегти.
• Віднайти ще один важливий штрих у портреті та коді міста; сформувати нові позитивні асоціативні зв’язки з ним.
• Підвищити зацікавленість нашим містом, його історією та культурою.
• Тим, хто не вміє читати архітектуру, показати, як це може бути захопливо, а для знавців – відкрити нові факти й об’єкти.
• Показати, як важливо під час постійної розбудови й забудови Луцька зберігати його стиль і дух.
• Домогтися, аби модерністські об’єкти ставали пам’ятками архітектури (нині таких лише два).
• Залюбити в місто і змотивувати ним пишатися.

Що зробимо в рамках проєкту?

• Видання – фотоальбом, де буде зібрано інформацію про основні модерністські об’єкти Луцька, збережені й, на жаль, втрачені. Будуть використані світлини автора, фото з архівів та планів міста (Луцька, яким він міг бути), архітекторів, які тут працювали, тенденції, які були підхоплені й переосмислені.
• До частини об’єктів додамо QR-коди, за допомогою яких можна буде побачити, який вигляд вони мали раніше, якими є зараз або якими планувалося їх будувати. Електронне доповнення дасть можливість доступу до модерністських надбань Луцька зацікавленим із будь-якої точки світу.

Це видання – ваш путівник. Ви можете читати й вивчати його вдома, можете влаштовувати для себе екскурсії й вигадувати, який із пластів плануєте відкрити для себе сьогодні. Функціоналізм 30-х, об’єкти втрачені, але не забуті, інсталокації міста, тенденції Bauhaus в Луцьку… Список можна продовжувати.

• Проведемо серію екскурсій з Олександром Котисом та створимо відеоекскурсію на каналі «Фронтера».
• Організуємо презентацію книги на тематично-експертних заходах інших міст, аби привернути увагу експертного середовища.
• Проведемо навчання для представників Луцької та інших територіальних громад області щодо підвищення туристичної привабливості та збереження культурної спадщини через «малі» інтерактивні проєкти.

Олександр Котис впродовж років розповідає про архітектуру модернізму в Луцьку, тепер ми закликаємо вас допомогти цей проєкт фіналізувати у якісному виданні.

Якщо ми разом зберемо 100 000 гривень, Фонд «Відродження» подвоїть її у межах конкурсу «Культура. Спільнота». І вже 2022 року зустрінемось на презентації книги «Луцький модернізм».