Практики Тіла

Проблема

Сучасне українське суспільство досі зовсім не сучасно ігнорує важливість сексуальної освіти. Тіло людини є вихідним простором існування особистості, тож усвідомлення цього простору є необхідним для подальшого пізнання та усвідомлення зовнішнього світу та налагодження взаємозв'язку з усіма іншими просторами буття. Теми тілесності та гендерної ідентифікації залишаються маргіналізованими, попри спроби активіст_ок та правозахисних організацій вивести їх обговорення за рамки вузького кола зацікавлених. У думках більшості українців продовжують переважати стереотипні, отримані у спадок від радянського союзу, патріархальні моделі сексуальної поведінки.

Світовий досвід  показує, що введення до наукового дискурсу квір-теорії (Дж. Батлер і Т.де Лаурес) призвело до вписування поняття квір у нормативний соціальний порядок, а це, у свою чергу, знаменувало важливий етап у філософському переосмисленні і перевизначенні сучасної людини та її політики загалом.

Невідрефлексованість минулого (радянського) досвіду та табу на тілесність сприяють існуванню старих недієвих моделей соціальної взаємодії та створюють умови для маніпуляцій на різних рівнях (сім’я, освіта, робота) та у різних сферах (культура, політика, економіка), іншуванню і негативній оцінці суджень і дій, які не підпадають під стандарти гетеронормативної поведінки. Відсутність досліджень і публічної дискусії на цю тему призводить до низького рівня сексуальної освіти, забобонів, формування ворожнечі між представниками різних соціальних груп і просилення культури насильства. Загроза насильства, в свою чергу, змушує особистітсь приховано існувати поза затвердженою суспільством нормою, унеможливлюючи збереження інваріантної сутності людини та обмежуючи її соціальні прояви та контакти. Таке існування стає причиною відчуженя та вимушеної емоційної ізоляції, замкненості та тривоги, отже негативно впливає на психічне та фізичне здоров’я людини.

Численні дослідження правозахисних організацій, активістських груп та окремих видань наводять статистику, яка показує зростання випадків насильства та дискримінації за ознаками гендерної ідентифікації та сексуальної орієнтації. Органи державної влади, освітні заклади, мас-медіа також послідовно нав’язують мізогінні та гомофобні моделі поведінки. Яскравим прикладом цього є численна відверто об’єктивуюча жіноче тіло реклама та інший медійний контент, “належне” сприйняття якого закріплюється ще у школі. Свідченням подібної політики на державному рівні є затвердження МОНом України посібника "Сімейні цінності для учнів 8-9 класів", позитивний висновок щодо якого згодом був скасований. Подібно до домінуючого уявлення про сімейні норми, подібні приклади декларують уявлення про жінку-берегиню, натхненницю, отже пропагують сексизм, зводячи роль жінки до обслуговуючої, некоректні уявлення про фізіологію і психологію, гомофобію.

Наші плани

Ми хочемо провести серію лабораторних робіт, які продовжуватимуть одна одну. До створення, перегляду та обговорення робіт ми плануємо залучити учасни_ць  різних соціальних кіл та географічних точок України.

Важливою складовою цих робіт будуть мультимедійні події, які об'єднають різні медіа: музику, відео, vr.  На події буде запрошено музикант_ок зі Східної, Західної і Центральної України. Також там буде облаштовано “кімнати для сповіді”, де відвідувач_ки заходів зможуть поділитись розповідями про свої досвіди та “непроговорювані” теми. 

ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ

#1

VR

Розмови у "кімнатах для сповіді" будуть медіюватись ініціатор_ками проекту, а також інтеркативним софтом, який працюватиме у VR. Загалом до створення таких кімнат будуть залучені музикант_ки, художни_ці, ахітектор_ки, спеціалісти_ки з VR. По суті, це будуть мобільні інтерактивні мультимедійні об’єкти мистецтва, створені у співтворчості багатьох  учасни_ць. Мета таких об’єктів - створити імерсивні середовища, простір у яких не має рамок, і, відповідно, немає рамок для фантазії і бажань, якими ділитимуться вадвадувач_ки.

Розмови з відвідувач_ками будуть записані на диктофон, і потім стануть основою для серії відео-робіт.   

#2

ВІДЕО

Розповіді, записані під час музичних заходів, стануть основою для серії відео-робіт. Мета цих відео - апелювати до широкого кола глядач_ок і залучити  їх до співпереживання різним досвідам.

#3

МУЗИКА

Музика, створена  в рамках проектів Анатолія Бєлова Cybele та Оксани Казьміної Фізичне Виховання, буде використана у відео роботах та  під час мультимедийних подій. Назва проекту Cybele апелює до богині, яка є покровителькою людей з різними ідентичностями.  

#4

КОМІКСИ

Комікси будуть засновані на розповідях герої_нь проекту, і доповнюватимуть відео роботи інформацією, що не увійшла у фільми.

Оскільки учасники і партнери проекту зацікавлені в досягненні його цілей, реалізація не обмежується здійсненням зустрічей і досліджень. Наша подальша діяльність буде направлена на посилення політики демократичності і відкритості, та забезпечення видимості і легітимації маргіналізованих груп, розширення знань широкої аудиторії щодо різноманітності моделей поведінки та інтересів різних соціальних груп. 

Хто ми:

Команда проекту - це творчий колектив художни_ць, режисер_ок і аніматор_ок культури, які мають досвід роботи з проектами, пов’язаними з темою тілесності і сексуальності.

Ініціатор_ки проекту: художній колектив Анатолія Бєлова і Оксани Казьміної.

Члени команди:

Анатолій Бєлов

художник, працює в полі сучасного мистецтва з 2004 року. Основні медіа роботи - музика, відео, перформенс, графіка, книжкова графіка.

Оксана Казьміна

режисерка, перформерка, медіа художниця.  

Марина Хрипун

працює в галузі культурного освіти і менеджменту культури, координаторка простору Port creative hub, НГО «Культурні географії», учасниця художнього колективу 665, засновниця бібліотеки самвидаву 665library.

Валерія Карпань

працює в галузі культурної освіти і менеджменту культури, співзасновниця НГО «Культурні географії». Кураторка виставок в Port creative hub, авторка освітніх курсів і викладачка PinchukArtCentre.

Діана Берг

активістка, організаторка руху "Донецьк – це Україна", директорка платформи ТЮ в Маріуполі.

Open Group

Відкрита група була заснована у Львові в 2012 році шістьма українськими художниками. Структура складається з  Юрія Білея, Станіслава Туріни, Павла Ковача та Антона Варги.

На що ми збираємо:

Проект вже отримав часткове фінансування від програми ЄС "Culture Bridges", проте для того, щоб створити імерсивні середовища у “кімнатах для сповіді” з допомогою програмування і VR, а також якісний та різноманітний музичний контент на подіях, нам необхідна додаткова підтримка. Анатолій Бєлов та Оксана Казьміна будуть використовувати особисту техніку для зйомок серії відео-робіт, але їм необхідно   додаткове звукове та відео обладнання для того, щоб знімати на дві камери і якісно записувати звук. Для закупівлі такого обладнання нам також потрібне додаткове фінансування.  

1. Гонорари, проїзд, харчування та проживання музикантів зі Східної, Західної і Центральної України - 37845  грн

2. Облаштування “кімнат для відвертих розмов” - техніка, створення конструкції, гонорар оператору сповідальні - 59400 грн

3. Оплата послуг Sensorama зі створення та програмування VR середовища сповідальні - 57255 грн

4. Відео та звукове обладнання для зйомки фільму - 55000 грн