Прапор Єднає!

2015 році стає зрозумілим, що ми лише на початку боротьби за цілістність нашої держави. І виникло питання, що ще окрім волонтерства ми можемо дати країні. Було бажання виказати свою громадську позицію. Показати, що і люди мистецтва, підтримують боротьбу народа за своє інування та ідентичність. Без політичних чи етнічних ознак, а як єдиного українського народу, від Заходу до Сходу.

Були різні ідеї, але ми зупинилися на тому, що давало простір для реалізації таланту. Ми хотіли поєднати в одному русі і патріотиз, і державність, і вміння кожного пересічного громадянина. І ми знайшли ту невеличку ниточку, яка здатна поєдувати громадян. Ми просто вийшли на вулицю і почали роздавати людям жовто-блакитні банти, пропонували їм самим звязати його для себе чи своїх близьких. Здавалось би – маленький бантик, але як великий знак того, що ти українець!

Все почалося в місті Олександрія, Кіровоградської області, де тендітна дівчина, чемпіон України та хореограф - Лінкевич Надія, взялася втілити в життя цей задум.

Вона дуже прискіпливо поставилася до цього проекту і годинами підбирала оптимальний дизайн бантів та довжину стрічок. Саме згода Надії першою вийти на вулицю і реалізувати задум вдихнула життя в цей проект.  

В перший рік, коли ми ще лише думали, як це буде - ми заготували приблизно 200 бантів, та дві котушки з жовтою та блакитною стрічками. І розраховували на те, що вся акція триватиме півтори години і впорається 2 волонтери. Результат перевершив всі наші сподівання, акція тривала майже три години, громадяни з радістю вчилися в'язати банти та дякували за хороший настрій.

В 2016 році, навчені першою акцією, ми заготували всього в два рази більше і до роботи долучили 5 волонтерів.

У нас не лишилося жодного банта, жодного відрізка стрічки. Акція тривала майже 5 годин. 

В 2017 році, ми зрозуміли, що пора акцію перетворювати в рух та виводити в інші міста. Нажаль наші ресурси дуже обмежені, тому ми почали роботу в Черкаській області лише в 1 місті, але підійшли більш розгорнуто. Ми створили інсталяцію з величезних пазлів, які символізують єднання.

До нас долучився фотохудожник Василь Тєлєжкін, який створив  фотосесію для нашого проекту, і тепер це вже більше ніж просто акція декількох талановитих людей на площі міста Олександрія.

Це вже арт - рух у двох, не самих маленьких містах в Центральній Україні, до якого долучаються митці, і ми продовжуємо шукати однодумців!

В своїх роботах автор хотів сказати, що всі ми різні за покликанням, національністю, віросповіданням, але всі ми живемо в одній державі, і в першу чергу у нас спільного - це прапор!

Ми вже підійшли до думки, що після 23 серпня 2018 року будемо організовувати та проводити конкурси серед талановитої молоді різних напрямків мистецтва на тему державного прапора, єднання українців, та нашої боротьби за свою незалежність. Наша акція "Прапор Єднає!" лише невеличка іскринка, яка повинна запалювати сердця!

В цьому році ми хочемо, аби до нашої роботи окрім Олександрії та Сміли ще долучилися Черкаси, Кам'янка, Золотоноша, Городище, Кропивницький, Знам'янка, Умань та Київ.

Чому цей проект важливий, та який вплив він дасть для окремих соціальних груп та країни в цілому:

- продовження зміни світогляду, так званого "втраченого покоління", людей, які змінили ціністні орієнтири з радянських, та пост-радянських, на українські. Прошарок населення, який народився до 1986 року.

- підвищення рівня патріотичної свідомоті молоді, яка народилася після 1985 року, і вже пішла в українські школи, та опановувала українську мову та культуру.

- підтримка загальнонаціонального руху самоідентифікації українців у світовій спільноті.

- зменшення антагонізму між різними етнічними групами, та заклик до єднання, як громадян, що живуть в одній державі.

- сприяння розвитку авторських проектів спрямованих на пропаганду поваги до державних символів України.

В той же час, ми намагаємося залучити до нашого проекту представників національних менших, аби всі ми, в один голос, могли сказати - ми всі громадяни України. Незалежно від кольору шкіри та віросповідання - ми любимо нашу країну і з повагою ставимся один до одного.

Олександр Ткаченко (фундатор проекту): -  "Особисто я, завжди був вражений тим, наскільки мої співвітчизники захоплювалися відношенням американців до свого зірково-смугастого прапора, і наскільки не серйозно ставилися до свого рідного блакитно-жовтого стягу. Але після подій в Криму та на Донбасі багато хто з нас переглянув свою позицію до державних сиволів. Тепер тризуб та блакитно-жовтий прапор це справжні символи, а люди вголос співають гімн, а не формально тримають руку на грудях. Для мене бант - це символ. Символ того, що я люблю країну, пам'ятаю людей, які пожертвували своїм життям заради Батьківщини і що я - громадянин держави Україна"

Надія Лінкевич (фундаторка проекту): - "Акція "Прапор Єднає!" особисто для мене була першим масовим заходом в житті, в якому я виступала, як головний організатор. Це була велика відповідальність, потрібно було все передбачити та врахувати. Я не знала, як відреагує суспільство, не знала, якої реакції чекати в медійному просторі та з боку владних структур. Але результат перевершив всі сподівання! Люди підходили та дякували нам за роботу, мало того, вже на другий рік до наших волонтерів підходили люди з бантами, які були зроблені в 2015 році і з гордістю показували - "Бачите, зберегли! Носимо, цінимо! Спасибі за настрій!". І така реакція, була рушієм, щоб організовувати все на наступний рік. І ти розумієш, що робиш це недарма."

Василь Тєлєжкін(фотохудожник, автор фотопроекту "Прапор Єднає!") : - "Друзі, ви коли небудь замислювалися над тим, чому ми живемо не так, як нам хотілося б? Коли я поставив це питання собі, перше, що спало на думку, це фраза «розділяй і володарюй». Так, саме цей принцип мені здається основним інструментом сучасних правителів, і основною бідою нашого суспільства ... ми як маленькі пазли, хаотично розкидані в коробці, під назвою держава, кожен сам по собі, і наче вже не відчуваємо в собі сил щось змінити. Але варто нам зібратися разом, визначити мету, і ось вона вже не здається неможливою! Тому, що разом ми Народ! З волею і свідомістю, з величезною силою!" 

Валерія Ткаченко (волонтер): - "Насправді вражень повно, але головним було від тієї кількості позитивних емоцій, що отримувала від людей, яким дарувала бантик!"

Антон Гілявський: - "Що таке єднання громади навколо питання чи проблеми особисто я знаю не з чуток, і робота, яку проводять Олександр та Надія для мене дуже важлива, тому, коли надійшла пропозиція нашій громадській організації долучитися до роботи, та підтримати фотопроект "Прапор Єднає!", я та мої друзі відразу дали згоду. Це справді надихає!"

    Ми будемо раді вітати однодумців з інших населених пунктів України, або навіть з перерахованих вище міст. Ми будемо раді всім, хто захоче прийти і виступити одним з оганізаторів чи волонтерів нашого руху в своєму місті чи селі. За три роки нашої діяльності ми принципово не хотіли замикати проект на собі, ми постійно шукали співпраці з різними громадськими організаціями. Це і СВТ "Надіна", а в той же час ГО "Нова Хвиля", ГО "Однодумці", ГО "АвтоЄвроСила", ГО "Гордість Нації". Тут і письменник Данило Стрілецький, і фотохудожник Василь Тєлежкін. Головна майстриня  - хореограф Надія Лінкевич і спортсмен Костянтин Рубановський. Ми відкриті до діалогу, та будемо всіляко сприяти проведенню заходу чи створенню окремого арт-проекту на тему Державного Прапора України. Всі ми різні - за національністю, кольором шкіри, віросповіданням, але всі під одним небом та прапором, всі ми - громадяни України!

1)  Сайт та роповсюдження інформаціхї в місцерЗМІ

Сайт – 26 550 грн.

Інформація в ЗМІ  – 12000 грн.

Соц. мережі – 4000 грн.

2)  Матеріали для бантів

Стрічки та защіпки – 10 локацій - 10 200 грн.

Візитівки з адресою сайта проекту – 1350 грн.

3)    Винагорода

30 осіб  - 15 000 грн.

4)  Транспорт - 10 000 грн.

5) Представницькі витрати (харчування волонтерів, оренда зала) - 21000 грн.

6) Резервна сума, банківські послуги і супутні витрати - 10 010 грн.

Сума фондування - 91060 грн. 00 коп.