«Правосилля. Розслідування з-за ґрат»: куди ми витратили ваші гроші

Завдяки вашій фінансовій підтримці проекту «Правосилля. Розслідування з-за ґрат» ми опублікували 6 матеріалів — п’ять розслідувань та інтерв’ю з заступницею міністра юстиції Оленою Висоцькою.

Кожен з опублікованих нами матеріалів мав наслідки: від широкого поширення медіа та профільними організаціями до порушення проваджень та обшуків у фігурантів.

На сьогодні ми єдине українське медіа, яке робить системні і глибокі розслідування зловживань та порушень прав людини у тюрмах. Дякуючи доброчинцям, які підтримали проект, ми змогли продовжити розслідувати цю складну сферу та пролити світло на досі невідомі аспекти тюремного життя.

Найгірше, що це беззаконня фінансується з податків, тобто з наших з вами кишень. Ми у Слідстві.Інфо будемо знаходити факти, які намагаються від нас приховати і робити їх публічними, допоки влада не почне якісно виконувати свою роботу.

Cмердюча риба і борошно з піском: Як годують в'язнів за бюджетні мільярди

Перше розслідування, створене за кошти доброчинців зі «Спільнокошту».

За останні три роки держава витратила майже п’ять мільярдів на закупівлю продуктів харчування для українських в’язниць. Майже всі ці гроші осіли у кишенях семи компаній, які так чи інакше пов’язані між собою.

Дві з цих компаній — «Фінінтертехнологія» і «Кариота» — пов’язані з родиною колишнього працівника Служби безпеки України Андрія Кміта. За часів президентства Януковича він очолював департамент, який опікувався питаннями економічної безпеки.

Решта фірм-конкурентів, які отримують бюджетні кошти на харчування ув’язнених, теж мають певні зв’язки. Вони завантажували тендерну документацію в один день і отримували сертифікати якості в одних і тих же установах.  

Але лякає не лише «злагоджена гра» компаній на тендерах, а те, що деякі з них постачали неякісну продукцію у в’язниці. Протягом 2018-2019 років під час перевірок в українських тюрмах виявлено тисячі кілограмів зараженої курятини. Але навіть після того, як про це стало відомо і розгорівся великий скандал, фірма продовжила вигравати тендери на постачання продуктів до колоній та СІЗО.

Після публікації нашого розслідування співробітники Служби безпеки України провели обшуки у будинку, яким володіє дружина колишнього спецпризначенця Андрія Кміти. За даними слідчих, закупівлі в українські тюрми відбувалися за завищеними цінами. Збитки державі оцінюють у 1,4 мільярда гривень. 

Слідчі також встановили: ці приватні фірми займалися поставками харчів, списаних з Державного резерву, які небезпечні для вживання. За даними правоохоронців, ці компанії постачали, зокрема, м’ясо курей та рибу, які перед цим обробляли хімічними речовинами для товарного вигляду та збільшення ваги. 

Розслідування цієї справи досі триває.

Як в'язнів одеського СІЗО «падають з нар»

Друге розслідування, створене за кошти доброчинців зі «Спільнокошту».

У ньому розповідається, про «діяльність» двох експрацівників Одеського СІЗО — Олександра Торзюка та Валентина Слабінського. За словами ув’язнених, вони вибивали з в’язнів зізнання та вимагали гроші у них та їхніх сімей.

Після виходу цього розслідування теруправління Державного бюро розслідувань у Миколаєві відкрило провадження щодо можливого перевищення влади або службових повноважень співробітниками Одеського слідчого ізолятора.

Результати розслідування правоохоронців наразі невідомі. Проте відомо, що після гучного звільнення Торзюка і Слабінського, про яке публічно відзвітувався заступник міністра юстиції після виходу нашого фільму-розслідування «Тюрма можливостей», ці люди знову повернулися у тюремну систему.

Олександр Торзюк, як і Валентин Слабінський, нині працює у воєнізованому формуванні Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Мін’юсту.

Багаття на тілі: Як у Харкові «перевиховують» в'язнів

Третє розслідування, створене за кошти доброчинців зі «Спільнокошту» — про харківську колонію, де свині живуть краще, ніж люди.

«Шість з половиною днів я лежав прив’язаний до ліжка і з шапкою на очах. У туалет ходив під себе. Тоді ж з’явилися опіки в районі сідниць», — розповідає один із ув’язнених харківської колонії.

Такі методи виховання працівники колонії називають «мистецтвом тортур». Сюди також входить масове побиття о третій ночі, невиплата зарплати і повзання в трусах по штабу. За словами в’язнів, уникнути цього можна лише заплативши або повністю підкорившись адміністрації.

Після цього матеріалу ми отримали велику кількість прохань про допомогу від українських в’язнів, які готові були свідчити про жорстоке поводження і вимагання грошей у місцях позбавлення волі. 

Серед тих, хто написав, був і колишній в’язень, який шість років відсидів у тюрмі на непідконтрольній Україні території. Його свідчення лягли в основу розслідування про в’язнів, які лишилися в ОРДЛО і не перший рік намагаються потрапити на підконтрольну Україні територію, щоб відбувати покарання.

Вбивство у потязі

Це — четверте розслідування, створене за кошти доброчинців зі «Спільнокошту» — у цьому розслідуванні ми шукали відповіді на питання, як у довічника з 13-ма доведеними злочинами на рахунку опинилися пістолет, ніж, паспорт і ключі від вагону.

Пізно ввечері у потязі сполученням Маріуполь-Львів пролунав постріл. У вагоні подали сигнал «напад», і нацгвардієць, який кинувся на звуки тривоги, побачив, як кілька солдатів у коридорі намагаються одягнути на чоловіка наручники. Поруч на підлозі нерухомо сидів хлопець, там же неподалік лежала зброя. Куля пробила йому груди й розірвала аорту. До тями він уже не прийшов.

Вагон, де сталося вбивство, етапував засуджених. А чоловік, якого скували кайданками — ув’язнений на довічне позбавлення волі. Намагаючись утекти, він вистрілив у солдата з конвою Нацгвардії, який стояв на варті. Хлопцеві було 20 років.

Описана подія трапилася пів року тому. Першим про неї повідомив тодішній заступник голови Нацполу В’ячеслав Аброськін та оприлюднив фото солдата. Він також опублікував прізвище стрілка. Назвавши його «звіром», посадовець написав, що за цей злочин йому нічого не буде, адже в нього пожиттєвий термін і він «може вбивати, знаходячись за ґратами, хоч кожного дня».

Люди, ув’язнені на все життя, справді здатні на страшні вчинки. Саме тому до них застосовують спецконвой і найсуворіші заходи охорони. Тож ситуація, коли довічник «може вбивати, знаходячись за ґратами», вказує на те, що система дала збій. Передусім постали питання, звідки довічник узяв зброю та як його обшукували? Щодо останнього дотепер немає ані відповіді, ані відповідальних…

«Кажуть, що ми нікому не потрібні» — історії в’язнів, залишених в ОРДЛО

П’яте розслідування, створене за кошти доброчинців зі «Спільнокошту».

На початок окупації Донбасу у тамтешніх тюрмах опинилося понад 16 тисяч в'язнів — і мова не лише про засуджених, а й про тих, хто перебував у слідчих ізоляторах без вироків.

Скільки зараз — невідомо. Українські чиновники не знають, угруповання «ЛНР» та «ДНР» — не говорять.

Відомо лише, що станом на сьогодні в омбудсмена лежить близько восьмиста заяв від арештантів із проханням перевести їх у підконтрольні офіційному Києву тюрми. Хоча насправді охочих може бути більше.

Про реальність тюрем на окупованих територіях, звідки вже не перший рік безуспішно намагаються повернутися українські громадяни — ми розповіли у цьому матеріалі.

Цей наш матеріал отримав досить широкий розголос — його поширили провідні медіа та правозахисні організації.

Тюрми і коронавірус: інтерв'ю із заступницею міністра юстиції

Як планують подолати цинічну корупцію і катування в українських тюрмах — в інтерв’ю з заступницею міністра юстиції Оленою Висоцькою. Його актуальність також була пов’язана з початком пандемії коронавірусу і намаганням наших журналістів розібратися, як тюремна система реагує на нові виклики. Інтерв’ю мало багато передруків та поширень, що підкреслює важливість порушених питань.

Дякуємо всім доброчинцям за довіру і за підтримку! Ми й далі продовжимо якісно робити свою роботу і розповідати те, що від нас намагаються приховати.

Ваше Слідство.Інфо