Шлях ілюстратора. Перші кроки.

Хтось говорить про музу та талант, але, дивлячись на Уляну я бачу що шлях автора – це цікавість, завзятість та праця. А ще цікавість завзято працювати.

В книзі «Що приховує Всесвіт – Уляна Лумей – автор і ілюстратор. І сьогодні ми хочемо розповісти погляд мами на її діяльність ілюстратора.

Все почалось ще в 9-10 місяців. Це була гра, досліди, приємний час разом. Спробувати що таке фарба і як вона розмазується пальчиком. Побачити, як мама чи тато малює олівцем чи крейдою.

Десь в 2 – 2,5 роки вже в вільному доступі були олівці, крейдочки, аркуші різних форм та форматів. Фарби можна було побачити, але щоб достати – потрібно звернутись до дорослого. На прогулянці з собою завжди крейда, а іноді альбом, акварельна фарба та кисточки, і вода зі стаканчиком, авжеж.

А також музеї та репродукції картин на стіні, які час від часу змінювались.

Але це гра. Цікавість. Головне тут – можливість малювати різним на різному, досліджувати форми, рух, кольори і те, як вони поєднуються. Дивитись і бачити, відчувати. Ми малювали усім на усьому. Паличкою на землі чи піску. Фарбами на снігу та на льоду.

Наприклад тут, 4-х річна Уляна розповідає історію сестрі та одночасно малює її на великому аркуші. Мабуть, то була перша казка та ілюстрація до неї.

А в 6-7 років з’явилась цікавість робити це краще, так, щоб був результат. З’явилось бажання вчитися малювати, а не тільки гратися. В цьому віці ще могли допомогти батьки.

В 8 років Уля зацікавилась художньою школою. Це вже був шлях. Могло піти, могло не піти. І тут – найважливішим було те, щоб академічна освіта не вплинула на бажання малювати. Нам поталанило. Всі вчителя, які зустрічалися на малювальному шляху – були м’які та лагідні. Вони професійно розкривали таємниці створення малюнків і м’яко коректували. Але, про всяк випадок, я показувала Уляні різні он-лайн курси малювання від цікавих людей. Ті, що їй подобались – брали. Ці курси були як діаманти – давали поштовхи для подальшого вдосконалення. Курс по малюванню будинків. Історія – і малювання – занурення в різні епохи та відтворення творів, що були в ті часи.

Також важливий етап – знайомство та навчання з художниками в живу. В наш час – це реально і можливо. Особливо запам’ятались Уляні живі семінари та практикум ілюстраторки Еліни Еліс.

Це переваги нашого часу – коли можна навчатись у практиків, які захоплюються своєю справою. Мені здається ці зустрічі спрямувала юну художницю займатися ілюстрацією.

А для ілюстрації потрібні ще інструменти, наприклад графічний планшет.