Як ефективно хакатонити?

Надворі темна ніч, на годиннику 02:00. Безлюдна заправка біля вокзалу. Двері відкриваються, у заправку забігає хлопець.
— 6 редбулів! 3 по 0.5 і 3 по 0.33!
 — Сильно ви сьогодні гуляєте. Щось ще? [підступно дивиться на горілку]
 — Неа, ми так, чистий, без горілки.

Йшла 29 година хакатону.

Декілька порад про те, як використати цей час ефективно від ментора HackED Остапа Андрусіва — співзасновника Google Developer Group Lviv.

Команда

Великі речі самотужки не робляться.
Почну з найважливішого. Тобі треба команда. Тобто, ти можеш прийти і сам, але якщо ти будеш йти на хакатон разом зі спрацьованою командою, яка знає, що вона хоче зробити — хакатон буде в рази ефективніший.

 

Команда Qlozt тестує свій мобільний додаток. Фото: Роман Балук

Зазвичай, для хакатону достатньо 3–6 людей. Задачі досить різні — від “проінтерв’ювати 20 людей потенційної target audience” до “задеплоїти десь весь цей хлам подешевше”. Треба engineering, marketing, design і common sense скіли.

За це мене програмісти спалили б, та я переконаний, що на продуктові хакатони команді потрібні маркетологи, економісти і дизайнери навіть більше, ніж програмісти. Чому? Наприкінці, в команди буде лише 180 секунд на фінальний пітч, на якому багато-хто замість робочого продакшина показує гарний макет. Мені це не дуже подобається, хоча дуже багато продуктів саме так і починаються: landing page є, скріншоти є, а продукту ще нема.

Безумовно, в рази краще, якщо команда зможе втілити ідею в реальність і показати робочий PoC. В такому випадку — це не просто команда, в такому випадку — це скарб.

Ідея

Теми хакатонів бувають різні: екологія, відкриті дані, etc. Інколи, теми немає взагалі, а головна задача — “зробити продукт”.

Хтось малює low fidelity прототип на хакатоні #garage48. Фото: Роман Балук

На жаль, досить часто люди просто реєструються і приходять на хакатон, як на івент. І я так колись робив. Та, щоб продуктивно похакатонити, тобі потрібна Ідея ще до початку самого хакатону.

Як вибрати ідею? Опишу свій досвід. Він точно не найкращий, але gets the job done для мене.

  1. Нагенерувати 30–50 ідей. Самостійно або командою. Найчастіше люди використовують брейнштормінг-сесії, де ви командою записуєте все підряд, без критики “ми таке не зробим, бо…” Хоча я останнім часом вірю в брейнштормінг все менше і менше (був розділ в книжці “Sprint”, Jake Knapp).

  2. Записати все в excel/google spreadsheet. Визначити критерії оцінки. Наприклад: потрібність, технічна складність, наскільки ідея подобається, потенційна популярність. Всі, які мають для тебе значення. На цьому етапі емпіричних оцінок зазвичай достатньо. Мій шаблон Brainstorming Google Doc тут.

  3. Посортувати і вибрати з них 3–5 найреалістичніших.

  4. Тепер в тебе є 5 ідей, які потенційно можна провалідувати за 48 годин. Тут я зазвичай стараюсь відповісти на конкретніші запитання для кожної з ідей:

  5.  — Яку проблему ми вирішуємо?

  6.  — Хто буде цим користуватись?

  7.  — Якій кількості людей це потрібно?

  8.  — Яка revenue model?

  9.  — Хто є прямими конкурентами?

  10. Для всього можна знайти приблизні статистичні дані, а якщо не виходить, то, можливо, ідея дуже кльова і ви знайшли геніальну нішу, а може й ні. Спитайтесь себе: “Чому інші ще досі цього не зробили? Може, це нікому не потрібно?”

  11. Зазвичай, після цих запитань залишиться 1–2 ідеї, які мають зміст і мають більш-менш окреслену Проблему.

Так от, Проблема у вас є, target audience є, revenue model є. Добре, якщо вони і справді є. Це дуже хороша стартова точка для вас і менторів, які будуть вам допомагати на хакатоні. Ви збережете собі кілька годин часу.

Пітчі

На хакатонах, зазвичай, вам треба буде пітчити [розказувати] щось публіці двічі: на початку (опис ідеї) і наприкінці (демо результатів). Перш ніж ви вийдете до аудиторії, запитайте себе: “Який меседж ви хочете залишити в голові людей після того, як ви покинете сцену?”

Пітч Qlozt. Фото: Роман Балук

Ось кілька порад, які допомагають мені.

  1. Чітко сформулювати самому собі:

  2.  — Яку проблему ви вирішуєте

  3.  — Чому це має зміст

  4.  — Хто буде цим користуватись

  5.  — Яка у вас бізнес-модель

  6. Якщо це пітч на початку хакатону, то обов’язково згадайте, кого вам ще не вистачає в команді. В залі можуть бути люди, які готові приєднатись до команди. І ваш пітч повинен їх заманити. Запам’ятайте, перший пітч дуже важливий для людей, які сидять в залі без ідей. Саме їм ви продаєте свою ідею зараз. Не лише менторам. Тому практикуйтесь, розкажіть цей пітч перед дзеркалом і подумайте, чи ви самі, на місці інших людей, приєдналися б до вашої ідеї.

  7. Якщо це пітч наприкінці хакатону, то обов’язково розкажіть, що ви досягли за цей час.

  8. Прочитайте якісь “10 порад для хорошого оратора”. Або хоч 2 рази виступіть перед дзеркалом. Бо якість пітчів, на жаль, бажає кращого. Я не думав, що в нас настільки все зле з presentation skills. В сучасних школах риторику треба робити обов’язковим предметом.

  9. Підготуйте 1 слайд з описом ідеї.

  10.  — вкажіть назву, короткий опис Проблеми і її вирішення, логотип (якщо маєте), свої контакти, бізнес модель

  11.  — не перенасичуйте слайд текстом, люди сприймають 7+-2 об’єкти

  12.  — пам’ятайте, що маленький текст на проекторі погано читається

  13.  — вибирайте контрастні кольори, наприклад: чорний на білому

  14. Запам’ятайте: люди ніфіга не читають, місця на слайді небагато, тому ваш слайд має бути дуже чіткий, простий і straightforward.

Перш ніж ви вийдете до аудиторії, запитайте себе: “Який меседж ви хочете залишити в голові людей після того, як ви покинете сцену?”

P.S. Різні хакатони — різні обмеження. В #garage48: 90сек на презентацію і лише 1 слайд. Такий формат змушує людей викидати все лишнє.

Ментори

Знайомтесь з менторами. Якщо організатори молодці, то вони знайдуть і привезуть на хакатон дуже кльових менторів з релевантним досвідом: маркетинг, технології, presentation skills, sales, економіка.

Ментори проводять один з team results checkpoint на #garage48. Фото: Роман Балук

Знайомтесь з менторами. Вони раді вам допомогти, бо саме для цього вони і беруть участь в хакатоні. Вони допоможуть вам, наприклад, не зациклитись на технологіях, а провалідувати ідею з реальними людьми.

Знайомтесь з менторами. Знайомитись на таких подіях корисно. Бо там вже зібрались люди, яким, в принципі, щось цікаво в цьому житті. В англійській мові є ціле словосполучення “well connected”. Почитайте про нього.

Замість Висновку

В нашому середовищі прийнято досить глибоко залазити в технології і фокусуватись лише на них. Це добре, але не завжди. Замість того, щоб швидко провалідувати ідею, ми відразу придумуємо 3-tier architecture з фабриками-синглтонами. І готові пиляти проекти цілий рік навіть не знаючи, наскільки воно, в принципі, комусь потрібно, які в нас будуть витрати на user acquisition, скільки люди готові за це платити і т.д.

Хакатони — це дуже хороший спосіб розтрусити свої мізки і зануритись в product development. Тому збирайте команду, знаходьте ідею і беріть в них участь!

Матеріал підготовлений для онлайн-журналу “Medium”. 
Зареєструватися на хакатон з освітніх технологій можна тут.
Подобається те, що ми робимо? Підтримайте нашу велику ідею на Спільнокошті

Головне кавер-фото: команда Qlozt тестує свій мобільний додаток. Фото: Роман Балук

Читай також

comments powered by Disqus