Перша експедиція в Щастя. #vidlikщастя
Добрий вечір, любі доброчинці!
Пишу вам я, головний менеджер проекту, Євгенія Відіщева. Проект є важливою частиною мого життя і мене, власне, тому буду вести невеличкий блог, де буду висвітлювати основні події. Більше і детальніше - на нашій сторінці facebook :)
Тиждень тому разом з Вірою Вовк, Русланом Березовим поїхали в першу експедицію в місто Щастя Луганської області. Ця поїздка багато нам дала, тепер ми точніше розуміємо як має рухатись наш проект в прямому і переносному значенні :)
Хочу трошки розказати вам про місто Щастя.
Доїхати туди важкувато: 19 годин в дорозі туди і 20 назад, і це не тільки потяг. Дітки, які бігають по колу на автовокзалі, поки чекають з мамами наступну маршрутку, розмови пасажирів та гранати в пакетах (я про фрукт, якщо що), проїзд без черги всіх маршруток на блокпостах (чого не скажеш про рух автобусів в Києві, наприклад), жартівливі фрази та "щасливої дороги" від військових - все це ближче знайомить з побутом та людьми.
Нас зустрів менеджер Щастя Ілля Шликов - наш друг, 11-класник, який керує всіма процесами підготовки проекту по місту(!). І разом з ним ще купа підлітків. Як ми провели час? Ми приїхали ввечері і пішли на шкільну дискотеку в БК, зазвичай, вони туди рідко ходять, але ми попросили:) Ми, звісно, розуміли, куди йдемо, всі знають що таке шкільна дискотека. Але ми були вражені. Так, там панує свобода, вони самі обирають музику, там нема надзєратєлєй і це круто, але те, що там грало важко назвати музикою, танці важко назвати танцями, а дітей (я маю на увазі дітей, дітей 11-12 років) важко назвати тверезими. Тоді ми зрозуміли, чому підлітки туди не ходять, або ходять рідко "під настрій". Дискотека закінчилась і ми довго вирішували що далі, бо не хотіли прощатися, але не було куди йти. Тобто зовсім не було куди йти. Пішли на стадіон. На класно облаштованний новий стадіон! Але спортом там рідко займаються. Але з Русіком позаймались :)
Ми всі роззнайомилися, дуже швидко знайшли спільну мову, багато сміялися та говорили про майбутнє та про те, що є зараз. І знаєте що? Підлітки, вони такі чудові, у них так горять очі, коли вони розказують про свої мрії! Вони з такою надією слухали про проект! Вони дійсно талановиті та амбітні, але ми чітко побачили, що ці таланти та амбіції нема де реалізовувати. Всі прекрасні якості просто вмирають через брак можливостей та відсутність альтернативного нормального проведення часу.
Наступний ранок ми були в роботі: обійшли весь БК, обговорювали плани та потреби проекту, вирішували різні питання з представницею місцевої адміністрації. І БК дійсно крутий: є робоча техніка, хороші приміщення, йде ремонт в великій залі та працює чудова жіночка-сторож:) Потім пройшлися містом з нашими новими друзями та довго прощалися.
Загалом, експедиція була дуже важливою для нас, ми реально відчули підлітків, близько доби пожили їхнім життям. Це дає змогу корегувати проект, відштовхуючись від реальних потреб та проблем. А ще знайшли нових друзів і тепер щодня говоримо, скидаємо одне одному відео і точно знаємо скільки зараз снігу в місті Щастя :)
Більше новин про нас тут: facebook
#vidlikproject бо #мояхатанезкраю
#vidlikщастя
#vidlikлюди
Автор тексту Євгенія Відіщева