Жива УПА: фільм другий "Повстанське танго"

Протягом останніх чотирьох років українське суспільство знаходиться в центрі масштабної інформаційної спецоперації, спрямованої на те, щоб виростити в наших серцях зневіру, розшарувати суспільство та привести державу до залежного ззовні стану.

Дезінформація - одна з ключових складових таких операцій. Ми вже встигли побувати страшними "бандерівцями", які їдять снігурів, мають рабів, зневажають пам'ять про Другу Світову війну та багато іншого. Зрозуміло, що перелічене - неправда.

А яка ж тоді правда?

• Правда в тому, що, не розібравшись із уроками минулого, не можна побудувати щасливе і стабільне майбутнє.
• Правда в тому, що кілька поколінь українців, особливо тих, що живуть на Сході були цілеспрямовано відрізані від власної культурної та історичної спадщини.
• Правда в тому, що велика кількість наших співвітчизників прагне інформації та знань, бажає розібратися в перипетіях української історії 20-го століття і прийти до власних, ніким не нав'язаних висновків.
• Правда в тому, що серед нас ще живуть учасники далеких історичних подій, але їх щороку меншає.

На даний час створення державного Архіву національної пам'яті - це лише проект, його реалізація - справа тривалого часу, значних витрат коштів і бюрократичних процедур. 

Наймолодшим із живих ветеранів УПА зараз по 90 років. Вони не можуть чекати. Тому ми - журналісти та волонтери "Сектора правди" - вирішили самостійно зібрати та задокументувати їх спогади в рамках проекту "Жива УПА".

Ми вважаємо, що, просто записати розмову із ветераном - мало, адже кожна така розмова - це заглиблення в інший світ, про який багато хто з українців не знає, або знає поверхово. Спілкуючись із ветеранами УПА, ми відмічаємо, багато з них зізнаються, що мають нині лише одне прагнення - передати пам'ять про свою боротьбу, про її цілі, успіхи і невдачі, зради та перемоги. Ми вважаємо, що українське суспільство не має права забути цих людей. Як не має права й на те, щоб бійці УПА – та зовсім невелика дещиця, що лишилась, - пішли у кращий світ без впевненості, що їх історії пам’ятатимуть, і їх боротьба, втрати і жертви не будуть марними.

Саме тому, для популяризації наших, українських, героїв, для вшанування пам'яті тих, хто загинув у боротьбі, для поширення історичної інформації у доступній, в тому числі для молоді, формі ми знімаємо документальні фільми.

Особливості фільмів, які ми знімаємо:

- наше кіно - документально-ігрове. Героя розповіді на екрані втілює актор (а, часто і не актор - волонтер). 

- у фільмі повністю зберігається оригінальний текст розповіді ветерана. Ми не додаємо нічого від себе, не даємо оцінку людям чи подіям, а розповідаємо історію такою, яка вона є. Для наочності доповнюємо оригінальні спогади фотографіями, архівними документами, хроніками тих часів.

На сьогодні вже знято першу серію циклу "Жива УПА" - "Орест" (історія голови Київського крайового братства УПА Ореста Васкула), ведуться зйомки другої частини - "Повстанське Танго", а матеріалу зібрано ще на 14 серій.

Для завершення другої серії документального циклу "Жива УПА" - "Повстанське танго", ми потребуємо вашої підтримки.

Про кого наш фільм?

Це історія молодої дівчини - Людмили Фої - подвійного агента МГБ-СБ ОУН.

Як він виглядатиме? 

Це документально-ігровий фільм про життя та діяльність Людмили Фої на основі оригінальних текстів її зізнань на допитах у НКДБ та в Службі Безпеки ОУН.

Хронометраж фільму - орієнтовно, 30 хв.

Головною музичною темою фільму є пісня Ольги Ільків, зв'язкової Романа Шухевича, "Повстанське Танго".

Запланований час виходу фільму - червень-липень 2018 р.

Так само, як і першу, другу серію проекту можна буде переглянути на спеціальних заходах-показах, які ми організовуємо по всій Україні, або придбати подарункову брендовану флеш-карту із копією фільму. Також плануємо брати участь у кінофестивалях та інших тематичних заходах.

Знайомтеся, наша героїня

Людмила Фоя не дожила до наших днів, але її історія заслуговує на те, щоб отримати голос, і залишитися у пам'яті наступних поколінь, оскільки це розповідь про те, як молода дівчина зірвала одну із найамбітніших спецоперацій радянських спецслужб в Україні. Тим більше, що знімаємо ми її так само від першої особи, на основі особистих письмових зізнань та листів, без купюр чи доповнень.

На архівному фото - Людмила Фоя

А це - перша сторінка її карної справи

На момент арешту Людмилі виповнився 21 рік.

Людмила Фоя: "я знала, що мене чекає й, незважаючи на інстинктивне, таке звичайне для кожної живої істоти прагнення до життя, була рада, що можливо в скорому майбутньому буде всьому кінець." 

А це - Марія Яремчук в образі Людмили Фої під час зйомок у Києві.

Приставши на пропозицію співпрацювати з НКДБ, Людмила Фоя ще не знала, які шпигунські пристрасті вируватимуть у її житті, і точно не здогадувалася, що складна контррозвідувальна комбінація, розіграна за її участю, увійде до підручників з історії розвідки, а сама вона отримає Срібний Хрест бойової заслуги УПА.

Ми вирішили дослідити життя відважної дівчини і вважаємо, що зняти фільм - це найменше, що ми можемо зробити для вшанування її пам'яті.

Що ми вже зробили?

• на основі наявних матеріалів написали сценарій фільму та повністю його розкадрували;
• відзняли частину матеріалу та визначилися із локаціями для решти зйомок;
• отримали письмову згоду від Ольги Ільків, колишньої зв'язкової Романа Шухевича, на використання у фільмі її пісні "Повстанське Танго".

Що залишилося зробити?

• завершити зйомки;
• зробити монтаж та озвучити фільм.

Авторами проекту "Жива УПА" є Алла Мегель та Марія Яремчук

Їх спільна історія почалась влітку 2014 року. Разом вони створили інформаційну службу Добровольчого українського корпусу (ДУК), яка називалась «ДУК-інфо». Практично, ДУК-інфо був єдиним на весь східний фронт інформаційним центром, куди могли приїхати як вітчизняні, так і іноземні журналісти. Керувала інформцентром на Сході Алла Мегель. А в той час у Києві Марія Яремчук створила і вела націоналістичний суспільно-політичний портал – «Сектор Правди».                             

Сьогодні «Сектор правди» це: більш, як півтисячі відео, інформаційний портал «Сектор правди», фронтова газета «Сектор ДІЇ», повнометражний документальний фільм «Година з Дмитром Ярошем», короткометражні документальні фільми «Яна Зінкевич. Госпітальєри», «Реквієм по Єві» та фільм «Там, де нас нема», знятий Костянтином Яроцінським та Аллою Мегель в режимі реального бою у с. Широкино. 

Короткометражний фільм «Селище Піски… рік війни» отримав гран-прі фестивалю «КіТИ» як кращий патріотичний міні-фільм. Всі ці роботи можна переглянути на нашому каналі Youtube.

Навесні 2016 року команда «Сектора правди» розпочала зйомки документального циклу «Жива УПА». 

Про проект "Жива УПА", про нашу роботу та мотивацію розповідає Марія Яремчук режисер та сценарист:

Про гроші

Першу серію фільму ми профінансували за рахунок власних коштів та допомоги від найближчих друзів.

Для того, щоб випустити "Повстанське танго", нам необхідно додатково зібрати 30000 грн.