5 років Зовсім не страшній книги: короткий апдейт для інвестора

Привіт, дорогі інвестори Зовсім не страшної книги,

З часів, як ви доклалися до її виходу пройшло 5 років!

Я (Анастасія Леухіна) подумала, що час поділитися новинами та своєю вдячністю за Вашу підтримку. Щоб ви знали, як зернятка, закладенні вашими грошима, вашою енергією та зусиллями, проростають. Коли вийшла книга, деякі колеги казали мені, що треба поєднати мій викладацький досвід в комунікаціях та книгу і розробити навчальний продукт для медиків. Ми пропілотували серію міні-тренінгів в Охматдиті та декількох обласних лікарнях (останній був в Харкові в кінці січня 2022). Я відчула, що потребую в команду лікарів, щоб розробити курс, який можна було масштабувати. В 2020-2021 я почала активно працювати з мережами медичних освітян та лікарів.

В тиждень початку повномасштабки світ побачив новий посібник з викладання емпатіі та комунікаціі, де ми зібрали робочий зошит з восьми тем, які викладачі медуніверситетів можуть інтегрувати у своє викладання. Там же є і ідеї, і методики як заходити в ці чутливі теми. Деякі історіі з Зовсім не страшної книги використовуються як кейси до обговорення. Посібник, як і книга, містить історіі людей для ілюстраціі проблем чи піхдодів до їх можливого вирішення.

Війна зкоригувала багато планів. Нашу волонтерську команду розкидало по всьому світу. Комусь довелося евакуюватися з Ірпіня чи окупованої Запоріжчини, комусь - рятувати близьких, комусь - проводжати рідних на фронт, а комусь - йти на нього. Наші зусилля розпорошилися на потреби війни та виживання. Після великоі паузи в активізмі (та з новою мережею розбудованих закордоном зв”язків) я вирішила потрохи рубати цю скелю далі. Цього року творю серію дискусій та майстер-класів онлайн з Україно-швейцарським проектом “Розвиток медичноі освіти” - вони дають простір для обговорення як краще запроваджувати викладання емпатіі в програмах медичних ВУЗів.

Якщо вам цікаво як далеко зайшла книга за вашої підтримки, можете глянути наші останні ефіри (лінк на плейлист). Прикладом, один - про те, як вона проторила доріжку в освіту медсестер, другий - про те, як вона посіяла та вже навіть позбирала врожай - в медуніверситетах. В цих відео експертки також торкаються як книга підштовхнула їх зайнятися темою емпатіі в медицині. Влітку ми продовжили серію дискусій з украінськими спікерами (для збору і аналізу украінського досвіду викладання емпатіі та комунікацій в охороні здоров"я та закордонними експертами (щоб взяти у них граблі та не ставати на них самим). Прикладом, датчанка Джейн розповіла про виклики викладання медичних комунікацій в Даніі та світі (і вони спільні з українськими), ізраільтянка Оріт поділилася особливостями викладання медичних комунікацій, ірландка Ева дала майстер клас з проблемних розмов з пацієнтами, а австралійка Конор розповіла про доказову базу - звідки ми знаємо, що медичні комунікаціі працюють (і навчання ним теж). Якщо у вас є знайомі лікарі чи медичні освітяни, кому може бути цікавою ця тема, діліться, будь ласка, з ними посібником та адресою проекту в фб (лінк є вище).

Україномовніі примірники книги закінчилися давно. Залишилася якась кількість російськомовних (ми все ще шукаємо відповідь на питання що з ними робити в цих умовах - якщо у вас є ідеї, напишіть мені на [email protected]). Електронні версіі активно гуляють інтернетом.

Я дуже дякую кожному з вас за віру в неї, за вашу дієву підтримку, за ваше тепло, ваш час та банківські перекази, за вашу допомогу у її розробці та виходу в світ. Дякую команді Великої ідеї за цей майданчик зв"язку з вами.

Я бажаю Вам, щоб підтримка та тепло були у вас та ваших близьких в ці непрості часи. Бажаю, щоб ми всі разом продовжували сіяти крупинки добра та бачили як воно проростає.

Дякую вам за спів-дію,

Анастасія Леухіна (від імені команди Зовсім не страшної книги та себе самої)