Як часто буває з найефектнішими винаходами людства, романтична теорія підземних міст спочатку була вигадана в художніх творах. Від підземних царств ранніх міфів до «Машини часу» Герберта Уелса та «Анеграунду» Еміра Кустуриці митці пророкували створення підземних інфраструктур повного циклу.

Сьогодні в Нью-Йорку багато хто всерйоз обговорює реальну ініціативу підземного парку, вигадану Джеймсом Ремзі та Ден Барашем та їх кампанію по благодійному збору коштів на платформі колективного фінансування проектів Kickstarter.

Що ж це буде за парк, якщо його сховати від сонця? В такому парку ніколи не буде поганої погоди, там буде зелено 12 місяців на рік і світло 24 години добу. Проект цього підземного парку має назву Лоу Лайн (Low Line на зразок сенсаційного парку High Line, реалізованого в тому ж Нью-Йорку посеред району Челсі в 2009 році прямо поверх залізничної естакади). Парк Low Line розміститься на території закинутого тролейбусного депо розміром6000 м², створеного ще в 1903 і закритому в 1948 році.

Завдяки спеціально спроектованим оптово-волоконним трубам в підземне приміщення парку Low Line зможе потрапляти сонячне світло. З вигляду такі пристрої нагадуватимуть парасольки з куполом з двох сторін, один я яких вбиратиме сонячне світло з вулиці, а інший транслюватиме його під землю. До того ж, у пристроях будуть встановлені фільтри, що блокуватимуть шкідливі дози ультрафіолету, а акумуляція енергії здійснюватиметься за принципом сонячних батарей. Завдяки цій технології рослини підземного парку зможуть здійснювати фотосинтез і рости. Спроектував цю техніку один з засновників ідеї Low Line Джеймс Ремзі, він називає свою вигадку перехрестям телескопу і ендоскопу.

«Це дещо збочено, це дещо схоже на наукову фантастику, але ми зрозуміли, що у нас є технологія, яка дасть змогу рости траві і деревам під землею», – зазначає Ремзі на шпальтах The New York Times.

Очікується, що гігантський підземний простір після перетворення його на парк, буде озеленено, і він зможе заповнюватися мистецькими виставками, сільськогосподарськими ярмарками, навчальними сесіями, рок-концертами.

За ініціативою підземного парку Low Line стоять двоє нью-йоркців, архітектор і колишній співробітник NASA Джеймс Ремзі і колишній співробітник Google та соціальний активіст Ден Бараш. Ідейники також називають свій проект наступною фазою урбаністичного дизайну та новим поколінням використання зелених технологій.

Ідея цього оригінального задуму виникла у вересні 2011-го. Одразу після розголошення вона отримала схвальні відгуки від таких поважних медіа як CNN та New York Times. До Ремзі і Бараша долучилося ще кілька сподвижників та ентузіастів. Їх команда почала ходити з презентацією свого проекту по різних ком’юніті, спілкувалася з мешканцями району Лоуер Іст Сайд і навіть зустрічалася з власниками території майбутнього парку компанією Metropolitan Transit Authority.

Місяць тому Ремзі та Бараш почали власну кампанію по збору коштів на Kickstarter, де вже за перший тиждень зібрали 60% від заявленої суми в $100 тис. Наразі за два тижні до закінчення кампанії Ремзі і Бараш зібрали вже понад $140 тис. від понад 2800 доброчинників. За статистикою третина тих, хто давав, вкладали від $5 до $30, а ще третина – від $30 до $50. Гроші підуть на створення макету парку міні-Лоу-Лайн та технології потрапляння сонячних променів під землю, завдяки чому спільнота міста та інвестори зможуть на власні очі побачити, як діє підземний парк. Скільки буде коштувати повне створення парку, нині не можуть сказати навіть його вигадники.

Очевидною перевагою проекту підземного парку є раціоналізація використання наявних міських плацдармів і середовищ. Особливо з огляду на густе та конфліктне розташування архітектурних об’єктів центральних зонах міста.

«Цей простір буде чимось більшим, ніж просто простором» – заявили ініціатори проекту Low Line, сподіваючись спровокувати й інших сміливців до захоплення своїми ідеями закинутих індустріальних плацдармів. Зараз монументальні підземні масиви колишнього тролейбусного депо, як і раніше, холодні і порожні, під високими стелями поміж стальних колон все ще гуляє вітер.