Коли я був у Варшаві, зі мною траплялася дивна оказія. Я мирно прогулювався вулицями міста, а велосипедисти, що обганяли мене, час від часу уповільнювалися і щось гнівно викрикували мені. Я не знаю польської, тому не міг зрозуміти лають мене чи про щось попереджають. Спочатку я подумав, що у мене брудна спина або розв’язалися шнурки на туфлях. Але cправа була в іншому. У Польщі пішохідна зона поділена на дві доріжки: одна — для ходьби, інша — для їзди на велосипеді. Як виявилось, я йшов по частині тротуару, яка призначена для велосипедистів, про існування якої я і не міг собі уявити.

В Україні ще й досі відсутня належна велосипедна культура, а українські проектувальники міст майже не враховують інтереси велосипедистів. Наприклад, у центрі Львову з його вузькими вулицями і бруківкою велосипедисти вимушені на свій ризик окуповувати трамвайні колії. А у столиці за даними Асоціації велосипедистів Києва, із 300 тис. веловласників лише кожен тридцятий використовує велосипед частіше, ніж раз на тиждень. Регулярно чути історії про те, як велосипедистів у різних містах підрізають автомобілісти.

На днях у переходах Київського метрополітену з’явився рекламний плакат, що популяризує використання велотранспорту у побуті. На сірому фоні зображено яскраве сідло велосипеда, напис на плакаті промовляє: «Краще місце побачити місто». Простір метрополітену уже не перший рік наповнюється по-різному дієвою і потрібною соціальною рекламою, однак велосипедний спосіб пересування там ще не пропагували.

Соціальна реклама велоїзди у київському метрополітені © фото — Ксенія Семенова

Ірина Бондаренко, людина причетна до створення плакату, учасниця громадської організації «Асоціація велосипедистів Києва», розповідає, що даний плакат був вигаданий ще рік тому, а обставини за яких плакат з’явився в метро, не зовсім зрозумілі.

«Плакат «народився» у Львові під час конкурсу на кращу соціальну рекламу велотранспорту. На жаль, робота не посіла призового місця під час конкурсу, але нам він так сподобався, що ми вирішили все одного його використати. Цього року, коли ми почали проводити Європейський тиждень мобільності, і у нас виникла потреба у соціальній рекламі, що популяризує велосипед, ми одразу згадали про цей плакат, трошки переробили його, і передали для розміщення у метро. З метро домовлялися не ми, а працівники київської мерії, тому що «витерпів» плакат на шляху його розміщення у київському метро, нам невідомо» — каже Бондаренко.

За словами Ірини, наразі велосипед в Україні залишається переважно сільським видом транспорту. Загальна протяжність міських велодоріжок у Києві становить приблизно10 км, а це в десятки разів менше, ніж в Берліні, Амстердамі, Будапешті. Доля населення, що користується цим найекологічнішим видом транспорту в Україні, становить лише 1%. В жодному з українських міст досі не існує міської системи велопрокату.