– Назвіть три основні постулати вашої програми.
– Найперше – це освіта. Я домагатимусь для українських випускників можливості навчання у провідних вузах Європи та світу. З іншого боку – альтернативна енергетика – я навчався у Швеції за цією спеціальністю і практикувався на їхніх підприємствах. І найголовніше – це просування української культури за кордоном.
– Що доброго відбулося в Україні за останні 10 років?
– Як би там не було, але після відходу режиму Кучми ми можемо говорити про прихід реальної свободи слова. Я про це добре знаю, бо мій батько в цей час працював журналістом, і він відчув той злам, який стався у ЗМІ після 2004 року. Попри те, що демократичні сили в кінцевому підсумку програли, сама Помаранчева революція дала дуже сильний поштовх для руху України в західному напрямку.
– Інтереси якої групи населення, на вашу думку, сьогодні найменш захищені законодавчо?
– Важко сказати, бо є багато соціально незахищених верств населення – це і пенсіонери, і молодь. Я маю на увазі ту активну молодь, яка хоче знайти роботу і не може її знайти, або змушена йти працювати практично за безцінь. Тому вважаю, що найбільш незахищеними є люди старшого віку, пенсіонери, а також молодь, яка щойно закінчила вищий навчальний заклад.
– Назвіть ім’я одного історичного та одного сучасного діяча, котрі для вас є прикладом.
– У суспільно-політичній сфері це Василь Шкляр. Він мій колега по перу, і той резонанс, який здобув його останній роман, для мене є прикладом.
В історичній перспективі мене вразив Алєксандр Солженіцин, російський письменник, лауреат Нобелівської премії, який не побоявся режиму. У той час як всі писали твори, наскрізь отруєні комуністичною ідеологією, він написав «Один день Івана Денисовича», розуміючи, що його можуть розстріляти. Але він не побоявся, створив і видав. Така людина у мене викликає шалену повагу.
Максим Кідрук. ДовідкаКандидат в народні депутати у місті Кіровограді, 99 в.о. «Мандрівник та письменник» – підписується Максим Кідрук на своєму сайті. Навчався на теплоенергетичному факультеті НТУУ «КПІ», а потім, отримавши грант, – у Королівському технологічному інституті Швеції. Після подорожі в Мексику у 2009 році написав книгу «Мексиканські хроніки. Історія однієї Мрії», яка здобула ІІ премію на конкурсі «Коронація слова». Загалом наразі відвідав три десятки країн та видав півтора десятки книг, від художніх до наукових. |
– Які дії ви вже зробили для покращення життя в Україні і які зможете зробити, ставши народним депутатом?
– Наразі я пропагую західні цінності. Я навчався у Європі, жив у Європі, я – західно орієнтована людина. Я багато виступаю у вузах та книгарнях і намагаюся цей світогляд донести молоді. Якби я був пілотом літака, я б намагався якнайкраще садити літаки; якби я був лікарем, я б намагався найкраще робити операції. Але я письменник, і тому роблю те, що у мене виходить найкраще.
Коли стану депутатом, добиватимусь того, щоб найперспективніша українська молодь вчилась на магістратурі у найкращих вузах Європи, вбираючи науковий і життєвий досвід, і впроваджувала його тут, в Україні. По-друге, я намагатимуся всіма силами впроваджувати альтернативні джерела енергетики, зменшуючи залежність України від імпортного російського газу. І по-третє, це особисто моя рідна сфера – культура. Я зроблю все, щоб українська культура була знана і шанована за кордоном.