— Назвіть, будь ласка, ваше ім'я і основне заняття.
— Я — Віктор Марущенко, фотожурналіст, фотограф, засновник Школи фотографії та ФотоАукціону.
— Згадайте той день, коли ви вперше стали власником твору мистецтва, а можливо, одразу декількох. Як це сталося? Це був момент спонтанності чи цьому передував пошук і виваження вашого рішення?
— Усе свідоме життя я був пов’язаний зі світом мистецтва. Починаючи з кінця 70-х і до 1991 року я працював власним фотокореспондентом центральної газети з редакцією в Москві «Советская культура». За родом діяльності мені часто доводилося спілкуватися з провідними українськими художниками, частина з яких дарувала мені свої роботи. До них я відношу і фотографів. Таким чином склалася моя колекція, яка не є системною.
— У тих випадках, коли вас захоплює бажання придбати роботу художника чи художниці, що вас мотивує?
— Перші роботи мені подарувала видатна українська художниця Марія Приймаченко. І потім дарувала мені їх доволі часто – до моменту смерті в 1998 році.
— Що є характерного у тому мистецтві, яким ви володієте на даний момент?
— На разі мої інтереси спрямовані на фотографію (ми заснували ФотоАукціон). В основному, моєю мотивацією при купівлі робіт є спроба матеріально допомогти відомим українським фотографам, які переважно живуть у злиднях.
— Про які мистецькі роботи у вашому володінні ви любите розповідати і показувати своїм друзям чи колегам?
— Я не люблю показувати свої роботи, адже всі вони пов’язані з якимись особистими історіями.
— Ви думаєте про те, щоб у майбутньому купувати більше мистецтва? Це будуть твори, схожі на ті, що вам сподобались раніше, чи ви відкриті до чогось абсолютно нового?
— Якщо будуть зайві гроші, я буду розширювати свою колекцію. Але зараз є більш пріоритетні речі, тому покупка мистецтва відкладається.
Останнє придбання - вінтажна робота харківського фотографа Олега Мальованного "ЗЛІТ", 1977 р., авторський ручний друк цього ж року, тираж 2/10, негатив загублено. Подарунок автора.
Майстер фотографії Олег Мальований був учасником фотогрупи "Время", що з'явилась у Харкові в 1971 році. Серед його друзів-однодумців у цій групі були також визнані сьогодні корефеї Борис Михайлов, Олександр Супрун, Євген Павлов. Прийоми, які фотомитець застосовував у своїх роботах, були на той час ектремальними тим, що показували особисте відношення автора, а не документацію оточуючого життя. Це був початок фото андерграунду. Олег Мальований впевнений, що творчість чогось вартує, якщо виражає те, що тебе переповнює.