У Фінляндії оцінювати учнів у балах та порівнювати їх між собою забороняється законом.

Фінляндія – країна, що поєднує комфортний європейський стиль життя з відкритістю до ліберальних експериментів. Система освіти – найбільша гордість фінів, крім архітектури, технологій і хокею.


Фіни докладають зусиль, щоб високоякісну освіту отримав кожен житель країни, однак їхні методи дещо парадоксальні. Навчання триває лише 9 років. Учні молодших класів мають по три-чотири уроки на день, старших – по п’ять-шість. Між уроками довгі перерви. Дзвінків немає. Домашнього завдання задається мало.

У класах – не більше 20-ти дітей. Робота проводиться в командах, учні навчають один одного та самі складають свій план на рік у відповідності до заявленого педагогами річного курсу.

Оцінювати учнів у балах та порівнювати їх між собою забороняється законом. Дозволяється лише словесна оцінка вчителя і порівняння успіхів учня на різних етапах. Зовнішнє оцінювання фінських учнів відбувається лише один раз після закінчення середньої школи. Під час складання іспиту дозволяється користуватися інтернетом та довідниками.

Центральну роль у системі освіти займає фігура педагога. Вчителів намагаються звільнити від звітності перед контролюючими органами, щоб вивільнити їхню енергію на творчі експерименти. Такий підхід також сприяє професійному розвитку педагогів.

Фінські діти навчаються в однакових школах і класах незалежно від походження родини, багатства і культури. Тим не менш, раз на тиждень діти діляться на групи з предмету «Релігія» | finland.fi © Tor Wennström/Lehtikuva

finland.fi © Sari Gustafsson/Lehtikuva

У фінській системі освіти вчитель не домінує, а надає максимальну свободу дітині | finland.fi © Jussi Nukari/Lehtikuva 

Завдання вчителя – навчати дітей, а не готувати їх до екзаменів. Акцент в освіті робиться на мові, у тому числі іноземній, мистецтві та практичних уміннях. Вже у школі вивчають економіку та соціальні науки. Багато вчителів у своїх програмах використовують педагогіку Монтессорі, Френе, Штайнера. Майже половина вчителів і вихователів у школах – чоловіки. 

Докладається багато зусиль, щоб школа не була для учнів стресовим досвідом. Школа існує для учнів і викладачів, а не для прихованих державних інтересів. Програми виховують особистостей, а не майбутніх покірних службовців. 

Учні забезпечуються книжками, олівцями, гарячими обідами, медичною допомогою. При школах діють шкільні автобуси. Всі етапи освіти (дошкільна, шкільна, професійна, академічна) – безкоштовні.

Витрати Фінляндії на освіту становлять 6,8% від валового внутрішнього продукту та 12,1% від загальних витрат уряду (свого часу було 21,7%). Цей показник дещо перевищує середній по Євросоюзу. В Україні він становить 6,4% та 18,9% відповідно. 

Авторитет сучасної системи освіти Фінляндії – наслідок не однієї радикальної реформи, а тривалих періодичних мікроперетворень. Освіта у Фінляндії весь час реформувалася, ще за часів Фінляндського князівства у складі Російської імперії на початку ХХ століття. Сучасні риси і цінності фінська освіта отримала у 80-х роках минулого століття.

 

«Зовнішнє оцінювання фінських учнів відбувається лише один раз після закінчення середньої школи. Під час складання іспиту дозволяється користуватися інтернетом та довідниками».

 

Тоді, наприкінці 1980-х, було закладено фундаментальний принцип системи освіти – егалітаризм, тобто загальну доступність освіти. Тоді ж розпочалася децентралізація – перехід відповідальності за організацію освіти від міністерства до муніципалітетів, а поступово і до шкіл.

Національне бюро освіти почало визначати лише загальні пріоритети, а рішення щодо способів їх втілення приймалися безпосередньо вчителями у школах з урахуванням історичних та ментальних особливостей тої чи іншої місцевості. Передання вчителю повної відповідальності за процес навчання зробило цю професію вкрай престижною з конкурсом 1 до 10 та високою зарплатнею.

Діти не починають навчання раніше 7 років © NY Times

Бути вчителем престижно, вчителі у Фінляндії — це 10% найкращих випускників вузів © Smithonians

Cтуденти святкують випуск зі школи © TimoOK

Вчителі проводять у класі лише 4 години на день і мають 2 години щотижня на професійний розвиток © NY Times

Фінська книжка з мови та літератури названа на честь відомого автора Алексіса Ківі (1834–1872) | finland.fi © Lehtikuva

 

У ліцеях, коледжах та університетах навчання проводиться за принципом курсів, а не класів. При університетах також діють програми навчання для дорослих. Дуже важливим є те, що Фінляндія – одна з перших країн світу, де кількість дорослих, що навчаються на курсах постійної освіти, перевищує кількість студентів, що здобувають свій перший диплом! На різних програмах в університетах навчається більше половини працездатного населення країни.

Реформа освіти Фінляндії не потребувала фінансових вливань, тому що була поступовою та носила лише структурний характер. У результаті фінська освіта вже багато років визнається однією з найкращих у світі. За сумою авторитетних світових досліджень PISA та TIMSS, а також індексу освіти ООН, Фінляндія очолює рейтинг найкращих освітніх систем, обходячи азіатів – Японію, Південну Корею, Сінгапур, Гонконг.

 

«Оцінювати учнів у балах та порівнювати їх між собою забороняється законом. Учні навчають один одного та самі складають свій план навчання на рік».

 

Однак ще однією особливістю фінського підходу до освіти є те, що попри всі показники реформи не зупиняються і проводяться регулярно, принаймні кожні 10 років. Це підтверджує, що сьогодні неможливо винайти ідеальну та остаточну форму того, як треба вчити дітей. Найкращою виявляється стратегія постійного оновлення, реакції на свіжі коливання. З цієї ж причини фінську систему не можна просто взяти і відтворити в іншій країні. 

Компанія Finpeda, яка проводить експериментальні дослідженнями у сфері фінської середньої освіти та ставить за мету її лідерство у світі, уже зараз формує візію школи майбутнього. Нове призначення школи експерти бачать не у формуванні знань, а в соціальній адаптації та мультикультурному вихованні учнів.

Предметом особливої уваги Finpeda вважає дизайнерську трансформацію навчальних закладів. Стіни школи мають надихати на здобуття нових знань та навичок. Крім того, фахівці компанії розробляють тестову модель 3D-гри, здатної замінити реальну школу гнучкою віртуальною імітацією.

 

Володимир Бєлий, 

заступник директора фізико-технічного ліцею у Херсоні, прихильник фінської моделі освіти


У Фінляндії усі нововведення були по-людськи вигідними для більшості населення. Всі дії були програмно прозорими і стратегічно витриманими, а не чередою шарахань зі сторони в сторону, як у нас. Наші діючі політики у питаннях освіти здатні лише на рефлексію, що не виходить за межі їхнього радянського досвіду.

Перший акцент слід поставити на тім, щоб старшу школу інституційно відділити від основної, а паралельно з цим вирівняти умови функціонування усіх шкіл І та ІІ ступеня як основи всенародної якісної освіти.

Це означає, що профільні ліцеї не дублюються в одній місцевості, формуються виключно для учнів старшої школи, забезпечуються надійним шкільним транспортом, комплектуються вчителями високої кваліфікації та пропонують вищу оплату праці, ніж в основній школі.

Навчальний процес принципово відрізняється від організації уроків в основній школі (акцент на застосуванні знань та індивідуально-групових формах освітньої підготовки); навчальні плани та програми профільних ліцеїв диференціюються не тільки за переліком предметів, а й за рівнем складності та інтелектуального насичення; загальна кількість предметів навчального плану не перевищує десяти тощо. 

 

Художниця Алевтина Кахідзе продовжує вести для Big Idea щоденник науково-мистецького гуртка «Башта, городи та музика села». Протягом літа підлітки села Музичі разом із науковцями, художниками нових медіа та архітектором досліджували околиці, експериментували, вивчали перформативне мистецтво та роботу з даними. Що з цього вийшло, читайте зараз.

Разом з Алевтиною Кахідзе ініціативу реалізувала громадська організація «Змінимо село разом» на чолі з Тетяною Немирович. Проєкт «Башта, городи та музика села» підтримав Європейський Союз за програмою House of Europe.

 

Освіта нового покоління спирається на цінності, як квінтесенцію людської мудрості різних епох і країн. За цією логікою навчання має фокусуватися на нових знаннях і дисциплінах, що ще не стали частиною загального культурного багажу.