Голоси Ана та Мія (*стаття з каталогу проекту)
Автор: Надія Рєхтіна - психолог, фахівець з корекції харчової поведінки, танцювально-руховий терапевт. Член Української асоціація Танцювально рухової терапії.
м. Київ
Ана і Мія – саме так часто називають підлітки хвороби Анорексію та Булемію. У цих хвороб є свій голос, який чують дівчата, та часто недочувають близькі та родичі. Початок зазвичай виглядає просто и непроблематично, дівчина каже: «Мені треба схуднути!» Насправді, найчастіше у цих дівчат немає проблеми з зайвою вагою, в них є проблема з вмінням виражати емоції та з відчуттям себе, як жінки та особистості. Тоді слова «Я сідаю на дієту!» - це підсвідомий спосіб докричатися: «Мені страшно! Мені потрібна підтримка».
І якщо в цей момент підтримка не прийде від близьких, таку дівчину почне підтримувати Анорексія.
Спочатку голос анорексії допомагає відчувати емоційний комфорт, тим хто його почує - до такого висновку дійшли дослідники самовідчуття людей з анорексією Сара Вільямс та Марія Рід. Під час фокус-груп респонденти розповідали, що спочатку вони насолоджувалися своїм прагненням до ідеалу, який підказувала хвороба. Вона давала відчуття контролю над своїм тілом і почуття ідентичності. «Анорексія стала моїм другом,» - сказала одна з учасниць Наталі, - «Коли я була одна... я знала, що принаймні у мене є А.». Втім поступово лагідний дружній шепіт перетворюється на внутрішнього диктатора, якому неможливо заперечувати, каже одна з учасниць дослідження: «Я називала мою анорексію «демон», який контролює мої почуття, емоції, думки і дії».
Ці хвороби відчуваються, як «окрема особистість» і мають характеристики внутрішнього голосу. Коли їх голос тихий, то вилікуватися від них набагато легше, ніж коли вони говорять на повну і можуть керувати пацієнтами. От тільки вчасно розібратися, що це хвороба, на початку людині важко. І часто відмовитися від такого «внутрішнього друга», без сторонньої допомоги – надзвичайно складно.
Варто насторожитися, якщо дівчина надмірно стурбована своєю фігурою, кількістю вживаних калорій, дієтами, проявляє надмірну завзятість у бажанні схуднути незважаючи на нормальну вагу, а також, коли жінка продовжує вважати себе занадто повною навіть при явному недоліку ваги.
Надмірне схуднення зазвичай пояснюють відсутністю апетиту, болем у шлунку чи кишечнику та іншими вигаданими причинами. Тому варто знати кілька головних симптомів анорексії, які допоможуть розпізнати захворювання:
• Симптом дзеркала: коли жінка ретельно розглядає себе у дзеркалі, якщо на неї не дивляться, для того, щоб переконатися наскільки вона повна або наскільки схудла.
• Симптом фотографії: відмова фотографуватися навіть на документи через «зайву» вагу.
• Прагнення харчуватися окремо, а не за спільним столом, щоб ніхто не знав, що і скільки вона їсть.
• Прагнення готувати, а до того ж закормлювати усіх навколо при різкому самообмеження в харчуванні. Іноді виникає пристрасть до приготування незвичайних страв, які вона сама навіть не пробує.
• Постійне зважування, строгий підрахунок калорій, виснажливі, що доходять до абсурду, фізичні заняття, прийом діуретиків.
• Зміни характеру, які проявляються раніше невластивою дратівливістю і запальністю, особливо, якщо близькі змушують нормально їсти.
• Тривале знаходження в туалетній кімнаті
• Фізіологічні прояви: підвищена чутливість до холоду; непритомність; ламкість, тьмяність або випадання волосся на голові; поява більше ніж зазвичай тонкого волосся на тілі й обличчі; припинення менструального циклу;
Набагато складніше розпізнати голос Булемії, адже практично завжди люди, які чують її наспів, зовні залишаються врівноваженими і виглядають впевненими у собі та своїх силах. Вони дисципліновані, у публічних місцях найчастіше контролюють кількість та якість їжі.
І нікому і в голову не прийде, що наодинці такі люди можуть багато з’їсти, щоб відразу після застілля очистити шлунок чи кишечник і що вони постійно відчувають сором та невпевненість.
Ось деякі ознаки булемії:
• коливання у вазі,
• зникнення у ванній після їжі,
• погана шкіра,
• хворе горло і хрипкий голос,
• зіпсовані зуби (особливо передні),
• загальна сонливість, апатія і періоди стомлення,
• іноді періоди маніакального захоплення фізичними вправами чи дієтами.
Ті хто живуть з людиною з булемією зможуть побачити у сміттєвому відрі багато огорток від їжі, та від сечогінних чи проносних ліків. Або зникнення великої кількості їжі з холодильнику, а також небажання багато їсти на людях.
Тоді головне и надзвичайно складне завдання для близьких – вмовити таку дівчину прийти до спеціаліста якомога швидше. Адже кожна п’ята хвора на анорексію при неотриманні своєчасного лікування - помирає. Взагалі серед психічних розладів анорексія займає перше місце за показником смертності. В той час, як шепіт Анорексії дуже поширений серед підлітків. Половина дівчат 12 – 16 років вважають, що вони мають зайву вагу. А вісім з десяти дівчат у віці 14 років, пробували знижувати свою вагу за допомогою дієти та іншими способами. Можливо така поведінка лише дань моді, а можливо це вже голоси Ані чи Мії.
