Емоційне переїдання (*стаття з каталогу проекту)

Автор: Тетяна Назаренко - практичний психолог, психотерапевт, ведуча тематичних семінарів, навчальних та терапевтичних груп. Робота з дітьми та підлітками, сімейне психологічне консультування/терапія, психологічний супровід при розладах харчової поведінки і проблемах ваги тіла.

м. Київ

У цій статті я хочу розглянути проблеми харчування, пов’язані з емоціями та почуттями. Не секрет, що часто переживання життєвих труднощів, неприємних емоцій, а також пригнічений настрій або дефіцит вражень люди заміняють їжею. Наслідком цього може бути переїдання, яке супроводжується втратою контролю.

Під час нападу переїдання часто якість, кількість і зміст їжі ігноруються, а її поглинання закінчується не за фактом насичення, а від неприємного відчуття переповненого шлунка. Нерідко переїдання супроводжують вживання алкоголю та інші залежності.

Головним чином, переїдання є наслідком почуття сорому і часто залишається в таємниці. Також неодноразово його супроводжують переживання відрази, депресія і почуття провини. Невирішені конфлікти, почуття втрати контролю щодо свого життя, як і втрати віри у себе і стабільності шукають вихід в пошуку різних дієт, посиленій увазі до своєї ваги, різним способам схуднення. При цьому часто можна помітити, як тіло стає «ворогом». Підвищується оцінка своєї фігури і ваги в порівнянні до самооцінки. Тобто увага зосереджується не на своїй особистості, не на тих емоційних складнощах, які існують, а на фігурі і харчуванні.

Важливою навичкою в подоланні проблем емоціогенного переїдання є здатність розрізняти власні потреби і справлятися з тривогою.

Наприклад, напередодні співбесіди, для того, щоб не відчувати страх і невпевненість вся увага звертається на солодке і таким чином ігноруються нестерпні почуття. Або ж, подружня пара, стосунки якої знаходяться в кризі. Замість того щоб поговорити і знайти нові можливості у відносинах, зустрічаючись – «заїдають» напругу і намагаються відтягнути неминучу розмову. І чим довше це відбувається, тим більше ситуація посилюється. Від разового «заїдання» такий спосіб стає звичною поведінкою. А їжа стає своєрідним «знеболювальним засобом».

Переїдання, пов’язане з емоціями, досить часто зустрічається в ситуаціях міжособистісного стресу. І часто виконує функцію регуляції настрою і зниження напруги у відносинах. Можна сказати, що переїдання служить свого роду стратегією, яка замінює емоційний стан (наприклад, гнів) іншим, який викликає менше відрази чи тривоги (наприклад, вина). 

Також переїдання може бути пов’язане з нечутливістю до голоду і насичення.

З одного боку – це фізіологічний процес, а з іншого – наслідок нечутливості до своїх тілесних процесів та емоційних реакцій. Наприклад, перебуваючи в ситуації хронічного стресу складно залишатися чутливим і помічати «міру речей» – чого достатньо, а в чому є потреба (голод як фізіологічний, так і емоційний).

Цей дефіцит може бути наслідком виховання, коли замість уваги і турботи дитина звикла отримувати цукерку. Так часто відбувається в родинах, де не прийнято проявляти почуття або порушені емоційні стосунки. Людина навчається розрізняти свої бажання і потреби завдяки увазі до свого внутрішнього світу ще в дитинстві. Для цього необхідно, щоб мама могла диференціювати свої почуття і відчуття, відрізняла фізіологічний голод від емоційного незадоволення. Якщо цього не відбувається, в дорослому віці будь-який дискомфорт буде сигналом до прийому їжі.

У такому випадку необхідно прикласти чималі зусилля, щоб знову навчитися розрізняти: коли хочеться любові, а коли шоколаду, коли самотньо і сумно, а коли є реальна потреба в їжі.

Важливо зрозуміти, чи існують сімейні традиції «заїдання проблем». Знання таких особливостей дозволяє навчитися помічати і бути уважним до своїх потреб, а не компенсувати їжею розгубленість, злість, незадоволення, самотність та ін.

Існує ще один важливий аспект. Він пов’язаний з тим, що прийом їжі може бути єдиною можливістю, коли людина зустрічається зі своєю сім’єю. Це відбувається зазвичай під час вечері. Приємний, розслаблюючий ритуал. Якщо емоційна близькість заміщається їжею, тоді є велика ймовірність переїдання. Насичення ігнорується для можливості бути разом. У такому випадку важливо шукати можливості бути ближче один до одного не тільки за столом, а вчитися будувати довірчі емоційні стосунки.

Втрата чутливості може з’явитися як реакція на несприятливі умови життя.

Наприклад, в умовах примусу/насильства у стосунках. Для того, щоб не відчувати болю, людина, ніби «заморожує» свої відчуття і емоції. А їжа створює відчуття безпеки і відстороненості від ситуації.

Проблему емоціогенного переїдання не можна вирішити обмежувальною поведінкою (дієтами, фізичними навантаженнями, зміною життя «з понеділка»). Вона вимагає загального перетворення якості життя, пошуку нової форми душевного благополуччя. А також підтримки тих, хто готовий поділитися своїм досвідом і тих, хто готовий допомогти в цьому.