Чому ми це робимо?

Важко пояснити краще, ніж Ольга Лебіга, що таке ЛПНШ для кожного ліцеїста:

"Лапша… Знаєте, для школярів 145-го ліцею це одне з найсмачніших слів. Заради неї здійснюють подвиги, перемагають драконів і навіть приходять вчасно на уроки. Десь  на початку другого семестру всі учні починають задумуватись, що ж таке зробити, щоб потрапити до ЛПНШ, адже місць обмежена кількість. А старшокласники ще й підігрівають інтерес у молодших обмежуючись фразою «потім зрозумієш».

І справді – зрозумієш. Тому що в Лапші головне - атмосфера. Коли встигаєш і дізнатись щось чудове, і поспілкуватись, і просто пожити. Коли починає здаватися, що ці люди були з тобою усе життя і залишаться назавжди. Коли в перший день здається, що ще два тижні, а на другий, що залишилось лише два тижні. Коли тобі здається, що той проект, яким ти займаєшся вартий того, щоб присвятити йому життя. Коли ти навіть студентом ладний докладати зусиль щоб це продовжувало існувати. Щоб інші могли це пережити. Просто тому що Лапша = щастя".

Тому ЛПНШ нам потрібна. І саме тому ми ніколи не втомлюємось дякувати кожному з вас за вашу підтримку, бо вона є неоціненною. 

Дякуємо, що ви є!