Обличчя Оселі

Це Сергій. Йому 49 років. В Оселю вперше прийшов 17 років тому, маючи за спиною незакінчену вищу освіту, невдалий шлюб, алкозалежного батька і мачуху, а у серці велике бажання бути щасливим. Сергій відразу включився в роботу – своїми руками помагав будувати будинок Спільноти. Працював у столярні майстерні. В Оселі навчився їздити за кермом і отримав права.

 У складі невеликої команди оселян (всього вісім осіб) Сергій самовіддано рятував бездомних людей узимку 2006-го, коли морози сягали -30 градусів. Ночував у наметах, які організувала Оселя, щоб обігрівати і годувати людей. Коли морози вщухли, 26 виснажених і хворих безпритульних людей прийшло у спільноту. Сергій був тим, хто показував їм приклад, вчив, допомагав. Саме тоді вперше навчився приймати непрості рішення і бути відважним. Згодом познайомився з чудовою жінкою Оксаною, закохався і переїхав до неї.

Коли у Львові відкрили Центр обліку і нічного перебування бездомних людей, Сергій пішов туди на роботу нічним соціальним працівником. Життя почало налагоджуватися! Однак поза Спільнотою впоратися зі своєю залежністю від алкоголю Сергію було надзвичайно важко. Тому чоловік повернувся до друзів з «Оселі» і ми дали йому другий шанс, роботу водія і безпечне середовище тверезих і добродушних людей. Тепер Сергій є частиною нашого проекту, адже сильно відчуває потребу Оселі мати ще одну автівку. Підтримайте наш проект і Сергію не прийдеться по три рази у день їздити з Винник до Львова, бо за один раз речі з контейнерів у автівку не поміщаються.

На думку Сергія, найважливіше, що він навчився у Оселі - це довіряти людям!