Чому Театр на Колесах?

Чи чули ви про вертепників? 

Жили вони на території України та подорожували невеликими селами та містами. Були вони лялькарями-мандрівниками, що ходили з великими скринями за спиною.

Кожного року, на Різдво, їх чекали маленькі та дорослі глядачі. У скринях вони носили власні казки. Показуючи виставу, вони піднімали соціальні, релігійні, політичні й культурні теми. Така традиція з'явилася у XVII столітті. Проте вже у ХХ столітті українські театри ляльок заселялися у приміщення і тому система змінилася. Не театр приїжджав до глядачів, а глядачі - до театру.

А що ж трапилося з жителями маленьких сіл? Залишилися без культурного розвитку. 

Наш театр взявся відновлювати традицію вертепників і хоче повернути казку, де вже її давно не було. Замість одного актора-вертепника у нас буде ціла команда, замість протоптаних чоботів - колеса, замість скрині - пересувна сцена. 

Відтак, до сіл знову повернеться культурне життя.