Не розпочата кримська війна 1994-го
У 1994 році Крим опинився на цілком реальній межі війни. Зараз мало хто згадує ті часи, однак це не применшує значимості тих подій. Палкою весною 1994 року, як весною 2014 року, Крим опинився під прицілом Росії.
15 квітня 1994 року, після тривалих переговорів президент РФ Б. Єльцин і президент України Л. Кравчук підписали угоду про поетапне врегулювання проблем Чорноморського флоту. За цією угодою було розведено ВМС України та підрозділи ЧФ. Не бажаючи йти на поступки у розподілі Флоту, Росія опиралася цьому процесу і почала використовувати проросійські організації Криму і Севастополя. 19 квітня 1994 року, під час чергової сесії міськради депутати розглянули питання про проведення опитування севастопольців щодо статусу міста. Такі дії депутатів, вже мали б насторожити центральну владу… Та севастопольскі депутати робили свою намічену справу, та прийняли Постанову, в якій засудили ВМС України за протистояння Чорноморському флоту та закликали їх покинути Севастополь.
Чому ж депутати Севастополя стали розглядати статус міста? На виборах депутатів до ВРУ АР Крим, було зроблено спробу, паралельно із виборами, поцікавитись у жителів Криму про їх ставлення до України. Результати не мали юридичної сили, однак організатор цього опитування – тодішній президент Криму Юрій Мєшков отримав підстави для реалізації створення російської державності в Криму, залучивши до цього процесу всі наявні в Криму проросійські організації та рухи.
Як і було заплановано, вибори до Верховної ради Криму пройшли в два етапи 27 березня і 11 квітня 1994 року. Незважаючи на заборону Президента України, паралельно з першим туром виборів все ж була зроблена спроба поцікавитися у кримчан «про їхнє ставлення до України». Підсумки опитування хоча і не мали юридичної сили, однак Ю. Мєшков і його команда трактували їх як «перемогу російської ідеї в Криму» і, за великим рахунком, як «підставу для створення своєї державності на півострові».
Кримські депутати фракції блоку «Росія» на першій же сесії внесли до порядку денного питання про відновлення конституції Криму 1992 року, яка була спеціально розроблена для відділення Криму від України.
В цей час в Криму з’являється новий політичний блок ультраправих проросійських партій «Севастополь-Росія. Лідери блоку, який працював під патронажем Чорноморського флоту, мали намір обрати своїх представників на посади мера міста та голови міськради і таким чином створити абсолютну більшість.
Юрій Мєшков почав підготовку до відділення Криму від України, він почав замінювати усіх керівників силових структур на своїх, перевірених людей, які б відмовились, у разі чого, виконувати накази українського керівництва. Такі кадрові перестановки були нелегітимними, і розуміючи це, Мєшков наказав охороняти його сімферопольську резиденцію. Йдучи назустріч цьому проханню, в цей же день блок «Росія» провів мітинг на підтримку «президента».
На протизаконні дії кримських сепаратистів щодо територіальної цілісності України українське керівництво змушене було відповісти і при чому негайно, адже час був і так втраченим. 18 травня 1994 до Криму перекидаються додаткові підрозділи Національної гвардії та військ спеціального призначення ЗСУ, загальною чисельністю до 1300 чоловік. Вони розташувалися біля Севастополя, на аеродромі Бельбек, а також на мисі Херсонес, в Сухарній балці і в селищі Тилове. Інші частини українських підрозділів, заблокували в Ізмаїлі підрозділи Чорноморського Флоту. На Херсонщині, у селищі Чорнобаївка було розгорнуто величезний український військово-польовий госпіталь, медперсонал якого був готовий приймати поранених з Криму у разі російсько-української війни. Леонід Кравчук своїм Указом перепідпорядкував кримську міліцію новоствореній силовій структурі, з метою відновлення контролю над кримськими міліціонерами.
В ті дні, на Майдані Незалежності у Києві, за ініціативи Народного руху України на чолі з В. Чорноволом, зібрався масовий мітинг протесту, учасники якого вимагали скасувати Кримську автономію, надавши їй почесний статус однієї з українських областей. У Криму почали збиратися чисельні мітинги кримських татар, що виступили проти приєднання Криму до Росії.
Чим закінчилася ця історія, і до якої точки кипіння вона дійшла, ви зможете дізнатись, з нашої 4 серії документального фільму.