робота над книжкою
Привіт, друзі!
Завдяки вашій підтримці триває активна творча робота над створенням «Всіх на світі казок маленької Маґдалени». Після літньої перерви на числені та різноманітні активності на мистецькому хуторі Обирок, де ми з Маґдаленкою мешкаємо, ми повернулися до завершальної стадії в роботі над книжкою. Упродовж спокійної і задумливої осені ми попрацюємо над редагуванням сюжету книги.
На першому етапі ми здійснювали добір і переклад казок. Під час роботи нам траплялися казки навіть рідкісними мовами - наприклад, нагуатль або мовою куна яла. Там, де було можливо, ми знайшли іспаномовні відповідники, оскільки знайти знавців цих мов в Україні - задача не з простих. (Зокрема, ми впевнені, що чи не єдиним українським знавцем мови куна яла - і то в невеликих обсягах - є маленька Маґдаленка).
Деякі казки були записані під час подорожі й вимагали лише редагування. Решту ж ми добирали з великого обсягу зібраних друкованих матеріалів за відповідністю до загальної смислової канви книги. В пошуках підходящих історій було опрацьовано близько сотні казок та легенд.
Усвідомлюючи, що епос складався не для дітей, а для передачі життєвого досвіду та мудрості нащадкам, ми усе ж не раз дивувалися незвичному змістові індіанських історій. Часом казки не мали жодної розв’язки або моралі, в інших випадках сюжети містили надміру насильства та жорстокості. Наприклад, в одній з казок мешканців карибського узбережжя - ґаріфуна - головні герої павук та тигр з величезним задоволенням криваво знущаються одне з одного, і навіть у рамках гри вирішують з’їсти маму одного з них. Саме тому добір казкових сюжетів вимагав великої уваги.
Упродовж цієї роботи ми не тільки вибирали та обговорювали, але й тестували відібрані казки - переважно, читаючи їх Маґдаленці, її молодшій сестрі та іншим знайомим дітям. У результаті, ми відібрали по одній казці з 12 країн, які відвідала маленька мандрівниця під час подорожі американськими континентами. Серед цих казок є й авторські твори казкарів, яких ми зустрічали в різних країнах.
Далі розпочалася робота над створенням наскрізного сюжету про пригоди маленької мандрівниці, який скріплює усі відібрані та перекладені казки.
Слід сказати, що при складанні сюжету виникли певні труднощі.
Насамперед, через те, що ми подорожували понад рік, з нами сталося багато пригод. У кожній з країн ми зустрічали багатьох колоритних людей, образи яких можна було б використати на сторінках книги. Але, як би нам не хотілося вкласти усю цю інформацію в книгу, це неможливо.
Разом з редактором ми взялися скорочувати зібраний матеріал. Часто було шкода втрачати епізоди, які здавалися цікавими та повчальними. Однак, після тривалих дискусій ми зрештою вирішували, які саме епізоди увійдуть до книги, а які залишаться лише у наших спогадах.
Наступна складність, яку було неможливо передбачити, поки не почалася робота над сюжетом – документальність. Вона цікавіша дорослим, які, в силу своєї обізнаності, мають змогу порівняти життя в Україні і, скажімо, Гватемалі або Еквадорі, вловити відмінності побуту й особливості людей з іншого континенту. Однак для дитини документальний опис може бути заскладним і зовсім не захоплюючим.
Зрештою ми вирішили документальний фактаж - особливості автостопу, побуту в Латинській Америці, ментальності її народів - залишити читачам блогу та мас-медіа, які висвітлювали подробиці нашої мистецької експедиції. Натомість, маленьким читачам ми даруємо політ фантазії - переміщення уві сні та різними казковими видами “транспорту”: підземними ходами, гірськими тунелями, веселковими сходами тощо, а перебільшені чудодійні властивості перцю чилі допомагають головній героїні долати гори, вершини яких губляться за хмарами. В книжці читачі познайомляться з бабою Яган (виявляється, правильно з «н»), дізнаються, де ж вона насправді мешкає на нашій планеті і чим займається, довідаються, де знаходиться Ельдорадо - і чи залишилися в Карибському морі пірати.
А поки ми з редактором закінчуємо роботу над текстом, маленька Маґдаленка грається в пошту.
Друзі, напишіть будь ласка, адресу, на яку ми можемо надіслати вам подарунок-винагороду.
З щирою вдячністю,
Автор проекту Діана Карпенко-Кантер
