як Маґду схопила поліція

розглядаючи один з номерів журналу "ЖИЛА", де кілька разів друкувалися статті про наші мандри, Маґда раптом обурено вигукує:

- МАма! Ти чого це за мною не дивилася?!

- А що там таке? - здивовано питаю.

- Подивись, де я! - і показує на фотографію...

 .., - у міліцейського.

 До людей у формі у Маґди особливе ставлення. Часто,  коли ми їздили автостопом вже по Україні, проїжджаючи повз пост ДАІ, на фурах, я чи її тато ,просили Маґду пригинатися, "щоб міліціонер не побачив". Про всяк випадок, аби не створювати зайвих проблем водію.

Особливо  її ставлення  погіршилося після нещодавного випадку, коли ми на дідусевій машині поспішали до тата на виставу. Нас зупинив "мєнт", пардон за мій народний, і оштрафував, за увімкнений поворотник, тому що ми їхали прямо. Звісно виправдання "не орієнтуємося в районі і запізнюємося на виставу" нікого не цікавлять і ми отримали по заслузі. Але Маґда чітко запам"ятала, що "міліцейський" забрав у дідуся "всі гроші".

От і склалося у дитини враження, що  міліція тільки для того й існує, щоб забирати гроші й неслухняних дітей.

До речі, я на власні вуха так часто чую на вулицях Києва погрози від мам дітей, що капризують чи кричать :" Если не прекратишь,сейчас милиционера позову и он тебя заберет."

При такому розкладі дивуюся, як взагалі, хтось наважується ставати цими міліціонерами, коли з дитинства  всім довкола вкладають, що це жах у фуражці, а не нормальна людина.

- Мама, тримай мене за руку, а то міліціонер побачить, що я йду сама, і забере мене, - іноді присоромлює мене Магда, коли я часом поспішаю і йду попереду неї.

- І куди ж він тебе забере?- якось вирішила поцікавитися я.

- До себе, Там де й інші діти.

- А навіщо йому діти? Що він з ними робить? - не вгавала моя цікавість.

- Він їм не дає їсти. І вони там всі голодні. І я буду голодна, якщо забере. ТАк що краще тримай мене за руку, мама...

Оце жах, так жах... Ці міліцейські.