Діти гір
«Параска - бабуся Юрка, віком 80 років, знана в селі мольфарка. З раннього дитинства вона прививала Юркові любов до природи та магічного світу. Саме вона є носієм традицій, які хоче передати наступному поколінню».
«Іван батько Юрка. Чоловік віком 50 років. Він заробляє на життя: майструючи труни, щоб хоч якось прогодувати сім'ю. Іван постійно намагається відбити прагнення Юрка стати на шлях мольфарства. Монотонність життя і безвихідь, накопичують в ньому злість, яку він проявляє на своїх близьких: « …жєль мені мені мами…але то такий чєс прийшов, шо вмирає всєке і молоде й старе… зроблю хату для мами! Озму пару дощок тай зроблю… аби мала… аби знала якого фист сина мала… Мій малий дурнєк Юрко, ондика гет не розуміє, шо треба лишатиси тут і гарувати, коби мати за шо з’їсти кусник хліба, а не мати в голові оті фіглі про новий світ, котрий отамо за парканом…»
«Їльця - жінка віком 45 років, мати Юрка та дружина Івана. Безробітній чоловік, дочка з інвалідністю, яка потребує постійного догляду-всі ці обставини накопичують в ній, трансформуючи її внутрішній світ в сухість та пустоту..»
Ганнуся - сестра Юрка, дочка Івана та Їльці. Вона підтримує брата у бажанні стати на шлях мольфарства. Розуміючи своє майбутнє, вона відпускає брата, даючи йому можливість реалізувати свою мрію - піти в новий світ.