Що виходить найкраще?

Учні у нас різні, і є діти з особливими освітніми потребами. Для них такі спеціалізовані гуртки - це та можливість відпрацювати практичні навички, які може і не вдасться пізніше. Не всі учні можуть вступити на подальше навчання, але ми впевнені, що вони мають "набиті" руки на прості, але потрібні уміння. 

Що виходить найкраще?

Викладачка швейної справи з Житомирського інтернату п.Христина Кувшин: "Однозначної відповіді немає. Все залежить від настрою учнів і інтересу до заняття. Коли дівчата бачать результат своєї праці - це їх мотивує і вони залюбки виконують наступний етап в роботі. Але якщо не отримали бажаного результату - настрій до роботи змінюється і потрібен час, щоб знайти в собі сили переробити завдання, виправити помилки"

п.Олександр Шевченко, викладач ремонту та пошиву взуття в спеціалізованому, психоневрологічному інтернаті: "Працюємо командою, хлопці виконують роботу згідно здібностей, допомагають один одному."  І додає: "Пишаюсь, що хороша якість виробів, хлопці допомагають один одному". 

А п.Світлана Білобровець, викладач Кмитівського інтернату, говорить: "Мої дівчата все більше стають самостійними. Вже не потрібно контролювати, чи правильно заправлена нитка в машинці, чи обов"язково стояти коли вони шиють на оверлоку. Вони стають більш впевненішими у собі". 

Вже пройшло 4 місяці активних занять, і це значний поступ для наших дітей. Приємно, що наші викладачі, дотримуються планів, створених ще на початку навчального року, але також залишаються гнучкими і разом з дітьми планують цікаві уроки.