Видання трьох книг із серії "Постаті культури"

Серію "Постаті культури" започатковано видавництвом "Дух і Літера" у 2016 році. Це серія інтелектуальних біографій видатних людей різного етнічного походження, які жили на території сучасної України й зробили вагомий внесок до її духовної спадщини. На сьогодні у ній надруковано 8 книжок. 

1. Книжка культуролога Романа Корогодського "До брами світла", що вміщує вісім літературних портретів ключових постатей української культури ХХ століття: Віктора Петрова (В. Домонтовича), Юрія Шевельова, Юрія Луцького, Сергія Параджанова, Івана Дзюби, Євгена Сверстюка, Михайлини Коцюбинської та Опанаса Заливахи. Обраний жанр – оптика, крізь яку автор осмислює життя особистості в умовах комуністичної системи. Для опису їхнього життя, сповненого дивовижних контрастів, злетів та падінь, автор використовує численні документи, свідчення самовидців, розвідки науковців і власні спогади.

2. Книжка літературознавця Леоніда Ушкалова "Ловитва невловного птаха", у якій автор на основі багатого джерельного матеріалу подає біографію українського філософа й богослова Григорія Сковороди. Утім, це не лише життєпис видатної людини – тут постає яскравий образ України XVIII ст. Одинадцять розділів книги обрамлені двома окремими сюжетами – Prelude та Finale, що покликані надати біографії Сковороди якомога більшої глибини, а також показати його першорядну роль в українській духовній традиції. 

3. Книжка письменника Богдана Жолдака "Під зіркою Лукаша" про великого характерника і скромника, який за життя став легендою. Його називали Моцартом українського перекладу, а водночас найбільшим творцем і знавцем житейських анекдотів. Перекладені ним "Декамерон" і "Дон Кіхот", "Фауст" і "Пані Боварі" увійшли до скарбниці національної культури. Микола Лукаш – це три з половиною тисячі перекладів із 18 мов, шість лексикографічних словників, а головне – його вміння перетворити власне життя на витвір мистецтва. В основі книжки – правдиві свідчення, переплетені з численними невідомими фактами, дослідженнями та світлинами.

4. Книжка письменника і лікаря Юрія Віленського "Віктор Некрасов: портрет життя". Віктор Платонович Некрасов (1911–1987) – письменник і правозахисник, одна з ключових постатей дисидентського руху в підрадянській Україні, автор першої правдивої оповіді про війну. Більшу частину життя писав про Київ. Через виступи у Бабиному Яру та проти політичних арештів змушений був емігрувати. В основі книжки – значно перероблена і доповнена перша біографія письменника.

За підтримки Українського культурного фонду стало можливим видання ще трьох книжок.

5. Книжка культуролога Андрія Пучкова "Між навігаційними щоглами",деза допомогою накреслення профілів п’ятьох українських мистецтвознавців ХІХ–ХХ ст. (Адріана Прахова, Григорія Павлуцького, Григорія Логвина, Володимир Ясієвича та Абрама Мардера) автор прагне розкрити магістральні риси становлення в Україні мистецтвознавства й архітектурознавства в їхньому людинознавчому аспекті, хронологічно – більш як за сто років (з 1880-х по 2000-ні), територіально – від Російської імперії до незалежної України, головно – в Києві. 

6. Книжка літературознавця Володимира Панченка "Повість про Миколу Зерова",щоє дослідженням історії життя видатного українського поета-неокласика, літературознавця й перекладача. Проникливий аналіз різних аспектів творчості Миколи Зерова поєднується тут із увагою до культурного й суспільно-політичного контексту 1910–1930-х років, до літературно-мистецького середовища Києва того унікального часу. Це дослідження здобуло нагороди престижних рейтингів "Книга року" та "Літакцент року", а також Форуму видавців у Львові.

7. Книжка літературознавця Ігоря Набитовича "Дерево життя літературного роду", де історія трьох поколінь письменників роду Федоровичів тісно переплетена зі світовідчуттям та світоуявленням трьох епох. Творчість і чин Івана Федоровича закорінені у Романтизмі, Володислава Федоровича – у Позитивізмі й "органічній праці", Ліни Федорович-Малицької (Дарії Віконської) – у Модернізмі. Кожному з них присвячена тут окрема книга життя і творчості на тлі їхніх епох.

8. Книжка літературознавцяЛеоніда Ушкалова "Чарівність енергії", де на основі багатого джерельного матеріалу подано біографію українського публіциста, науковця та громадського діяча Михайла Драгоманова. Автор спробував, за його ж словами, "наскільки це можливо, показати життя Драгоманова не чорно-білим, а барвистим, таким, яким наше життя є насправді". "Без гніву і пристрасті" він оповідає про повсякдення свого героя і пробує проникнути у світ його ідей. Книжка здобула нагороду Форуму видавців у Львові.

Чому нам важливо видати нові книжки?

Видання серії "Постаті культури" є конструюванням своєрідного пантеону найвидатніших діячів української культури. Але імена цих людей, за поодинокими винятками, маловідомі широкому загалу. Радянська ідеологічна машина впродовж десятиліть працювала задля того, аби ми не знали своїх героїв, а натомість героїзували часто випадкових людей. 

Тому сьогодні, коли Україна починає свій свідомий шлях як самостійна країна, надзвичайно важливо заново формувати ту історичну пам’ять, яка була знищена в радянський період. І важливо, аби саме ці люди ставали прикладами для молодших поколінь.

На сторінках книжок серії йдеться про людей, які мали вплив не лише на вітчизняну, але й на світову культуру в цілому: імена Епштейна, Малевича, Архипенка, Богомазова, Параджанова, Франка, Лесі Українки пролунали на весь світ, а їхні роботи є надбанням світового мистецтва.

Особливостями проекту є те, що, по-перше, ми пропонуємо читачам саме інтелектуальні біографії. По-друге, це біографії особистостей першої величини – без перебільшень, геніїв культури. І по-третє, для нас важливі не лише ті, кому присвячені ці видання, а й ті, хто стає їхніми авторами. Нам вдалося зібрати навколо цього проекту знаних дослідників літератури та мистецтва: Леоніда Ушкалова, Володимира Панченка, Елеонору Соловей, В’ячеслава Брюховецького, Андрія Пучкова, Сергія Тримбача, Неллі Корнієнко та інших.

Книжки серії "Постаті культури" пов’язані не лише змістовно, а й візуально. Їх об’єднує спільний впізнаваний дизайн сучасного київського художника Івана Григор’єва, а також роботи авторства знаного львівського художника Івана Остафійчука, представлені на обкладинках. Цей проект є унікальним, таким, що наразі не має аналогів в українській культурі.

Видання, які ми пропонуємо підтримати за допомогою краудфандингу:

1. Книжка мистецтвознавця Дмитра Горбачова "Лицарі голодного ренесансу" присвячена митцям українського авангарду. Один за одним у книжці зринають портрети "найвірнішого сина України" Давида Бурлюка; поляка, який мав себе за українця, Казимира Малевича; професора Київського художнього інституту й бандуриста Володимира Татліна; засновниці української школи конструктивістської сценографії Олександри Екстер; майстрів "Культур-Ліги"; феноменального скульптора Олександра Архипенка; постає цілісна картина витоків і формування українського художнього авангарду.

2. Книжка літературознавцяІвана Дзюби"Літературні портрети" вміщує цілісні літературні біографії визначних діячів української культури: Миколи Шлемкевича, Сергія Кримського, Григорія Тименка та інших. Крізь особистісну призму життя своїх героїв, на розлогому культурологічному тлі, автор осмислює їхнє значення для культури, розкриваючи діалогічну пов’язаність між різними інтелектуальними сферами: філософією, мистецтвом та літературою, вводить читача в атмосферу глибокої життєвої напруги існування особистості в соціокультурному полі української історії ХХ–ХХІ ст.

3. Книжкакультуролога Андрія Пучкова "Візантійські склепіння Юліана Кулаковського" присвячена маловідомій, на жаль, в Україні постаті історика, автора першої на наших теренах фундаментальної "Історії Візантії" (1910–1915), професора римської словесності Імператорського Київського університету св. Володимира. Розповідаючи про сторінки життя і наукової діяльності свого героя в Києві на зламі епох, автор має на меті закріпити гуманістичний контур творчої особистості в суперечливому суспільно-політичному контексті першої чверті XX ст.

Команда, яка реалізовує проект:

Леонід Фінберг – соціолог, головний редактор видавництва "Дух і Літера", директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА. Головний редактор альманаху "Єгупець", член президії Українського осередку Міжнародного ПЕН-клубу, ведучий програми діалогів про культуру "Дух і Літера" на Ukrlife TV.

Олексій Сінченко– літературознавець, кандидат філологічних наук, головний редактор серії "Постаті культури", член Українського осередку Міжнародного ПЕН-клубу, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка. Лауреат премії "За збереження історичної пам'яті" імені Леся Танюка (2019)

Анастасія Негруцька – випускова редакторка серії "Постаті культури" та багатьох інших книг видавництва "Дух і Літера", серед яких "Антологія театру" Ежена Йонеско, "Почути травму" Кеті Карут, "Листування" Євгена Сверстюка та Валерії Андрієвської (у двох томах, трьох книгах) тощо.

Дмитро Горбачов– мистецтвознавець, культуролог, кандидат мистецтвознавства, професор Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого (з 1990 р.). Член Національної спілки художників України (з 1970 р.). Куратор міжнародних мистецьких проектів "Український авангард" (Загреб, 1990; Мюнхен, 1993; Тулуза, 1993).

Іван Дзюба– літературознавець, критик, громадський діяч, дисидент радянських часів, Герой України. Академік НАНУ, другий Міністр культури України (1992–1994), голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (1999–2001). Почесний член Українського осередку Міжнародного ПЕН-клубу.

Андрій Пучков– архітектурознавець, мистецтвознавець, культуролог, історик. Доктор мистецтвознавства та кандидат архітектури. Член президії, академік-секретар відділення архітектурознавства Української академії архітектури (із 2007 р.), лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2006). Член Українського осередку Міжнародного ПЕН-клубу, Національної спілки художників України та Спілки урбаністів України.

Скільки нам потрібно коштів для реалізації задуманого?

Ми плануємо зібрати 150 000 гривень за допомогою доброчинців на платформі ''Спільнокошт''. У разі успішного проведення краудфандінгової кампанії Міжнародний благодійний фонд "Відродження" надасть нам додатково ще 150 000 гривень. У підсумку 300 000 гривень нам вистачить для реалізації проекту.