Project «W». 4 вистави і плани на майбутнє. Спасибі за те, що Ви є

Шановні друзі, наші благодійники!

Ми щиро дякуємо Вам від усієї душі за підтримку. Завдяки Вашим зусиллям ми змогли подолати всі перешкоди та здійснити мрії!

Шлях, який тривав більше року підійшов до першого фіналу. Хочемо поділитися з вами нашими досягненнями та розповісти про наші наступні плани.

Наш проект був спрямований не тільки на особисте з війни до миру. Ми хотіли охопити якумога більше різних проблем: розповсюдження позитивного іміджу учасників бойових дій; сприяння їх мотивації до активного життя; розвиток соціального мистецтва; поглиблення міжрегіонального діалогу, консолідація суспільства, популяризація англійської мови, світової культурної спадщини.

Наша команда досягнула багатьох успіхів, вивчили та досягли різного рівня знання англійської мови, навчилися акторському мистецтву, адаптувалися у творчому суспільстві, навчилися комунікації зі ЗМІ.

Завдяки сучасній постановці, були актуалізовані такі поняття, як повага до військового та ветерана, повага до сім’ї ветерана, повага до загиблих та їх сімей. На своєму прикладі ветерани та волонтери (актори) театру показали суспільству, що немає нічого неможливого і якщо йти до своєї мети та прикладати зусилля то можливо все.

Ми будемо раді поділитися відгуками глядачів, партнерів:

Міністр у справах ветеранів Ірина Фріз: «От просто повірте - це має побачити кожен, а той, хто проґавить шанс подивитись це найближчими днями в Києві, буде змушений ловити виставу на світових театральних підмостках. Впевнена, що «12 ніч» - це лише початок, тобто далі буде! І це буде неймовірно!»

Журналіст ProТеатр Дарья Кашперська: «Театр ветеранів та волонтерів АТО – це не тільки засіб психологічної реабілітації, інструмент зовнішньої культурної дипломатії, але й спосіб налагодження психологічних стосунків всередині українського суспільства. Саме такої дипломатії всередині країни потребує наша держава, яка вчиться приймати, співпереживати, перемагати сумніви завдяки вірі, фальш завдяки правді і, врешті, демонструє перемогу життя над смертю.»

Директор Франківського драмтеатру Ростислав Держапільскій: «Понад рік тому до мене звернувся отець Сергій (Дмитрієв), бойовий капелан, громадський діяч. Сам-то я з англійською на «ви». Але ж є актор і режисер Олексій Гнатковський, для якого, здається, в жодній мові не знайдеться поняття «не можу». І закрутилося! Ми запросили викладача англійської, ба більше — експерта з англійської мови Шекспіра Світлану Яворську, яка протягом року кілька разів на тиждень працювала з людьми, більшість з яких навіть не знали азів англійської, штудіюючи з ними шекспірівську мову. «Людина-Сізіф, яка виштовхала цей камінь нагору».

Ми виступили зі своєю виставою у двох містах України та в загальному рахунку дали чотири вистави, це дві вистави у Національному Центрі Театрального Мистецтва ім. Леся Курбаса, Київ, одну у Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва та одну у Івано-Франківському національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка.

Найбільше досягнення проекту – це те, що вистава увійшла, на наступний театральний рік, до основного репертуару Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.

Проект у значній мірі вплинув безпосередньо на акторів, оскільки під час підготовки, навчання та спільної праці над його реалізацією, у різному відсотковому співвідношенні, актори театру адаптувались у суспільстві та повернулись до повноцінного цивільного життя.

Досвід, який придбала команда за час спільної праці, безцінний. Для того щоб дійти до мети доводилось прикладати багато зусиль та кожен день навчатись. Спільна праця багатьох різних людей принесла достатньо вагомий результат, який вплинув на кожного. Головне досягнення проекту – це не тільки виступ або донесення інформації до суспільства, це ще велика праця над собою та навчання працювати у команді, що безперечно буде супроводжувати акторів протягом всього їхнього життя.

Ми продовжуємо конкурс для підлітків у здійсненні їх мрії та створенні нового театру. І будемо дуже вдячні за розповсюдження цієї інформації.

Ми плануємо проведення наступного кастингу з метою залучення нових акторів з числа ветеранів та волонтерів АТО/ООС та розширення репертуару театру.

Для отримання ресурсів на продовження реалізації проекту планується:

1) Залучення інвесторів.

2) Участь в міжнародних театральних конкурсах.

3) Регулярні виступи учасників проекту, у різних регіонах України (крім того, планується презентації вистави закордоном).

4) Вивчення англійської мови із залученням експертів із Британського посольства.

Дякуємо Вам,

Спільнокошт, Міжнародний Фонд Відродження, Київська Православна Богословська Академія, Міністерство у справах ветеранів, магазин туристичного обладнання «Мандри», ветеранський клуб по регбі «RUGBY CLUB», тату студія «Der Igel Tattoo Studio», Київський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, «TourClub Сергія Вікарчука», «MOLLIS LUX» Володимира Бойправ.

«Project «W» – Veterans, Volunteers and William» - унікальний проект, у своєму роді перший в Україні та єдиний у світі театр. Немає нічого неможливого, адже саме неможливе, може бути можливим!

«Поява такої вистави знаменує важливі соціальні процеси, в центрі яких стоїть поняття людяності. Театр ветеранів та волонтерів АТО – це не тільки засіб психологічної реабілітації, інструмент зовнішньої культурної дипломатії, але й спосіб налагодження психологічних стосунків всередині українського суспільства. Саме такої дипломатії всередині країни потребує наша держава, яка вчиться приймати, співпереживати, перемагати сумніви завдяки вірі, фальш завдяки правді і, врешті, демонструє перемогу життя над смертю. Головний меседж цього проекту звертається до всього українського суспільства, як зазначають творці вистави: хочеться, щоб до ветерана, який проходить десь поруч на вулиці, ставилися так, як ставляться до своїх ветеранів за кордоном – не опускали коло нього очі, а подумки дякували за його подвиг. "Нас не потрібно жаліти, а ми не повинні давати привід для цього!" - кажуть ветерани. І дійсно, ними можна тільки пишатись. Адже кожен з них доводить, що перемагає ЛЮБОВ.» - театральний критик - Даша Кашперська.

Make love, not war.