Смачна Кіровоградщина

«Смачна Кіровоградщина»

Видання книги рецептів, зібраних під час етнографічних експедицій проєкту «Баба Єлька»

У липні 2018 року ми з друзями поїхали в першу етнографічну експедицію в село Розсохуватка, що на Кіровоградщині. Їхали з бажанням знайти і записати старовинні автентичні пісні, притаманні нашому краю, проте вже в першій поїздці з’ясувалося, що крім пісень, є ще багато цікавого, не зафіксованого  і не опублікованого у відкритому доступі. Це згадки старожилів про дівування, весільні традиції, містичні історії про народну магію, моторошні спогади про Голодомор, розкуркулення, розповіді про сорочки, рушники та прикраси, а ще – розмови про... їжу та страви, які були звичними для наших господинь якихось сто років тому.

За два роки ми зібрали 570 пісень, майже 600 старовинних речей, світлин, які стали основою етнолабораторії «Баба Єлька», записали десятки усних історій, а ще – близько сотні рецептів, які ми називаємо «кулінарними діалектами» Кіровоградщини. Усю інформацію ви викладаємо на сторінці проєкту "Баба Єлька" у Facebook та в Youtube.

Поступово у нашому проекті виокремився особливий напрям  – кулінарія, з'явилася сторінка "Смачна Кіровоградщина". Розпитуючи респондентів про страви, популярні в їхніх сім’ях на початку ХХ століття, ми зрозуміли, що майже нічого не знаємо про кулінарні діалекти рідного краю. Особливий «смак» ще й у тому, як про це розповідають наші респонденти – живою розмовною «сільською» мовою, яка заворожує і повертає в дитинство. 

Ми вирішили зібрати всі ці спогади під однією обкладинкою.

Це не книга рецептів. Це щось більше, принаймні для нас. Це історія про ідентичність, про особливу регіональну гастрокультуру, спадкоємність. Це історія про рідне. Частину описаних у збірці страв нам пощастило спробувати – це веселокутська картопля на молоці, рівнянські вареники на дріжджах, златопільський капусняк, липнязька вертута, ковбаса з Великих Троянів, хайнівський квасяний борщ, маловисківські гречаники, коробчинська перепічка…

Кожна страва водночас і звична, і унікальна. Унікальні й люди, які ділилися цими рецептами. Саме тому в збірці ми вирішили подавати рецепти у тій формі, в якій вони до нас потрапляли: цитуючи респондентів, зберігаючи діалектизми, інколи без чітких мірок, проте зі словами «пучка», «дрібка» чи «жменька». Інколи двома-трьома словами, а інколи розгорнуто і літературною мовою.

Частина рецептів проілюстрована світлинами Олександра Майорова та Майкла Ендрюса – це фотографи проєкту «Баба Єлька», які проїхали з нами сотні кілометрів Кіровоградщиною, показавши її світу крізь об’єктиви своїх камер.

Відчути справжність кожного слова в цій книзі допоможуть QR-коди, що ведуть до монологів наших респондентів.

У чому унікальність нашої ідеї?

Це не стандартна кулінарна книга. Це уривки з експедицій, розшифровані диктофонні записи, набрані на комп’ютері записи із зошитів та листів. Наприклад, окрема експедиція була присвячена поїздці у майже зникле село Хайнівку, де одна з двох останніх жителів – Тетяна Андріївна Чумаченко 1939 р.н. вчила нас випікати хліб у печі… Ми поїхали в це село на світанку, а поверталися на заході, привізши до Кропивницького по теплій паляниці.

На якій стадії перебуває проект?

Ми розшифрували записи з усіх експедицій, відібрали ілюстрації та наразі працюємо над перекладом усіх текстів англійською мовою. Ми розробили дизайн книги і почали роботу над макетом. 

Бюджет, зібраний Спільнокоштом  та наданий фондом "Відродження", плануємо витратити на друк збірки та на оплату роботи дизайнера. 

Партнером нашого проєкту є редакція "Нової газети", яка бере на себе оплату подарунків для тих, хто зробив внески та роботу  літературного редактора. Перекладачами стали волонтери - члени проєкту "Баба Єлька" Світлана Листюк та Майкл Ендрюс.

Ми продовжуємо експедиції і продовжуємо досліджувати смаки Кіровоградщини. У подальшому мріємо знайти ресурс на створення другого видання, в яке увійдуть страви з населених пунктів, де ми до цього часу ще не бували.