Режисер стрічки Пітер Джозеф пропагує ідею ресурсоорієнтованої економіки.

15 січня у кінотеатрах світу відбувся офіційний реліз третьої частини стрічки “Дух часу: наступний крок” (англ. Zeitgeist: Moving Forward) американського режисера Пітера Джозефа. Фільм покажуть на 20 мовах, у 60-ти країнах світу.

Третя частина одного з найпопулярніших документальних фільмів піднімає тему взаємозв’язку людини зі всесвітом та екстраполює незмінні цінності законів природи у нову парадигму сталого соціального-економічного розвитку, яка називається ресурсоорієнтована економіка.

Друга частина “Дух часу: Додаток” (Zeitgeist: Addendum) продовжує критику світової монетарної системи та пропагує ідеї інженера, промислового дизайнера, футуролога Жака Фреско. Основні теми, над якими працює Фреско - холістичний дизайн, Пасивний дім, міста зі сталим розвитком, всезагальна автоматизація. Його проект “Венера”, про який згадують у фільмі, представляє ідею суспільного ладу на основі підходу ресурсоорієнтованої економіки: збільшення видобутку альтернативної енергії, освоєння нових сфер для життя людини, зменшення необхідності роботи людини у виробничій сфері.

Перша частина фільму “Дух часу” (англ. - Zeitgeist) вийшла 25 червня 2007 року. Автори фільму піддають критиці теологію християнства, офіційну версію подій 11 вересня в США та презентують ідею про змову світових банків задля створення єдиного світового правління.

Фільм був переведений на багато мов світу - арабську, болгарську, іспанську, італійську, китайську, німецьку, польську, португальську, російську, французьку, японську та ін. 

“Дух часу” офіційно розповюджується через відео-хостінг Google Video та BitTorrent. 

Після прем’єри першого фільму Пітер Джозеф створив організацію під назвою Рух “Дух часу” (англ. - The Zeitgeist Movement) для розповсюдження ідей Жака Фреско. 

Офіційна сторінка фільму ZeitgeistMovie.com, Анти Дух Часу

http://biggggidea.com/

Автор
співзасновник Великої Ідеї

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Думаю, страх свободи існує – страх серед можновладців, що люди знайдуть собі до діла щось краще та корисніше, ніж створювати прибутки капіталізму.