Науковці та освітяни відправляться до Північного Полярного Кола.

 

 

 

- Звідки виникла ідея зібрати разом таких різних людей та послати їх в експедицію?

Експедиційна програма народжувалася протягом довгого часу досить природнім шляхом. Це був такий собі мікс ідей та інтересів, мореплавства, науки та мистецтва. І, як це буває з усіма гарними ідеями, врешті-решт настав день, коли всі вони звелися до спільного знаменника й були втілені в життя.

Вибір таких різних учасників був важливою складовою процесу відбору. Ми прагнули залучити як представників мистецької, так і наукової спільноти. Така різноманітність є, так би мовити, відправною точкою тривалої міждисциплінарної співпраці, котру уможливлюють природні взаємовідносини між людьми у спільному життєвому та робочому просторі.

 

- Описуючи програму, ви зазначаєте, що в ній є "мистецьке та наукове начало", та все ж більшу частину учасників складають сучасні художники. Поясніть, будь ласка, яку роль у даній експедиції відіграють вчені?

Всі експедиції різні. Дійсно, останнім часом у програмах приймають участь здебільшого сучасні художники з усього світу. Та насправді більшість художників мають наукове минуле. Крім того, майбутні програми передбачають розміщення художників на науково-дослідницьких суднах, де, зважаючи на загальний контекст, наука відіграватиме ключову роль. 

Можна сказати, що в науки та мистецтва в рамках програми на Північному полярному колі одне призначення – проведення досліджень та експериментів.

 

- Чи мають учасники дотримуватися певного формату робіт, що базується на досвіді експедиції?

Ні. Як тільки учасника відібрали, він сам визначає свою позицію. Звісно, є такі, хто стає учасниками нашої програми з конкретними пропозиціями, безпосередньо пов’язаними з проектом (іноді ми навіть свідомо їх відбираємо), та результат ніколи не є примусовим. Ми як організатори маємо на меті підтримувати усі проекти – і продумані, і спонтанні.

Можуть минути роки, доки проекти, що створюються в рамках програми на Північному полярному колі, будуть завершені й представлені на розгляд, і при цьому вони не обов’язково будуть чимось пов’язаним із нашою експедицією. Ми надаємо перевагу творчому процесу без встановлення обмежень та параметрів.

 

- Здається, що крім створення виставкових естетичних об’єктів, вагомим результатом діяльності учасників є їх власні внутрішні езотеричні зміни. Зважаючи на це, яким чином такий досвід, отриманий під час експедиції, здатний вплинути на особисті перетворення її учасників?

Загалом, дана програма перш за все націлена на здобуття певного досвіду в процесі, а не на отримання певного кінцевого продукту. Кожен учасник може розповісти свою власну історію. Пропоную вам ознайомитися з деякими з них на нашому веб-сайті www.thearcticcircle.org.

Наша програма включає багато аспектів, котрі не одразу спадають на думку стороннім спостерігачам, – ми маємо справу не лише з айсбергами й ведмедями. Спільне життя в тісних приміщеннях, без технічного обладнання, постійні переміщення та холод… – все це певним чином впливає на людей і змінює їх зсередини.

 

- Ви вважаєте, що такий суворий досвід, здатний змінити життя людини, є корисним для художників?

Якщо ми говоримо про особистісний та/або професійний розвиток, то так, його можна вважати корисним. Але такі "додаткові ефекти" ми відносимо до випадкових – ми їх не плануємо. 

 

- Чому ваша програма надає такого значення співпраці? Якого результату ви очікуєте?

Ми не маємо жодних очікувань. Співпраця відбувається сама по собі. Зведіть разом 20 мислячих людей та примусьте їх не співпрацювати!

 

- Що нового відбулося під час експедицій 2009 та 2010 років?

Ми постійно дізнаємося щось нове в наших експедиціях. По-перше, треба всіх нагодувати, і нагодувати великою кількістю їжі. Крім того, зараз ми краще розуміємо, на які обмеження наштовхуємося, а отже, краще знаємо наші спроможності. Деякі проекти вимагають великої кількості ресурсів. З часом, ми почали краще розумітися на логістиці судноплавства, особливо в умовах Арктики, що допомогло нам покращити умови проживання учасників програми, а це для нас понад усе.

 

- Який щоденний розклад художника/новатора/науковця на Північному полярному колі?

Наші експедиції 2009, 2010 та наступна 2011 року відбуваються в жовтні. Це не найпростіший час для перебування в Арктиці, проте найцікавіший. Перед настанням зими на Північному полярному колі відчувається чітка межа між днем та ніччю. Тож ми зазвичай починаємо на світанку і проводимо наші сеанси творчості до сніданку. Я розробляю доволі гнучкий маршрут, щоб найкращим чином пристосувати його до проектів. Щодня мені доводиться вивчати потреби, котрі постійно виникають у зв’язку з проектами, і зіставляти їх із наявним часом та умовами (погодою тощо). Після сніданку ми беремося за роботу. Наступні проекти будуть проводитися на судні, на воді (на човнах Zodiac) та на землі. 

Спільний обід на борту – і повертаємося до роботи. А після вечері проекти часто затягуються до ночі. Вечори – це також час для ненапруженого спілкування.

 

- Чи можна порівнювати експедиції на Північне полярне коло з космічними польотами? Чи потребують учасники якоїсь спеціальної тренувальної програми?

Я таких паралелей не проводжу, проте мені цікаво, коли це роблять інші. Звичайно, це абсолютно різні речі (космос та Арктика), і в нашому випадку тренувальна програма – це швидше підготовка, ніж необхідність. Її проходять всі учасники перед експедицією.

Інколи трапляється, що ми мусимо пройти пішки довгий шлях від нашого судна, що стоїть на якорі. Коли повертаєшся й дивишся на цю крихітну капсулу на великій відстані від тебе, а потім кидаєш оком на нескінченні ворожі простори навколо тебе, одразу розумієш, що наші життя цілком і повністю залежать від цього судна. 

 

- Чи часто судно пришвартовується? Чи трапляється таке, що учасники залишають свої творіння в тамтешньому середовищі?

Ми багато плаваємо й часто пришвартовуємося в різних місцях, здебільшого ненаселених, а інколи робимо такі цікаві зупинки, як, наприклад, на науково-дослідницькій станції (найвіддаленішій на півночі). Ми докладаємо багато зусиль, щоб не залишати слідів, та це не стосується недовговічних творів мистецтва, зроблених виключно з місцевих матеріалів.

 

- Що учасникам заборонено брати на борт? Які "предмети розкоші" вони найчастіше беруть із собою?

Учасникам дозволено брати з собою все, що завгодно, не перевищуючи 0,2 м2 (більшість місця займає обладнання для проектів). У списку заборонених речей – лише декілька, зокрема, привезені з собою рослини та насіння не можна залишати тут.

Невеличкі "предмети розкоші": 1. Ватні палички. Якщо хтось візьме їх з собою, може нажитися, як на цигарках у тюрмі. 2. Зволожуючий крем. Арктика – це пустеля. 3. Віскі 12-літньої витримки та шоколад (на хабарі директору програми). 

 

Яким є завдання експедиції на Північне полярне коло 2011 року? В чому полягає основний виклик для цьогорічних учасників?

Основний виклик кожної експедиції полягає в тому, що до її початку ти гадки не маєш, в чому полягатиме її основний виклик. Завжди вагому роль відіграє лід і погодні умови. Під час наступної експедиції, хоча все ще триває процес відбору, ми плануємо проведення дуже складних із технічної та логістичної точки зору проектів. Тож нам доведеться вкотре дослідити, з якими обмеженнями ми можемо зіткнутися, тому планування на сьогоднішній день є наріжним каменем.

 

Переклад Ольга Кравченко

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Міфологічні персонажі можуть бути переможені лише іншими міфологічними персонажами.