10. КАТАР: природні ресурси в інтелект

Хто використовує найбільше енергії на душу населення? Це - Катар! Більше того, ця країна на 1-му місці за рівнем ВВП на душу населення. Причиною такого успіху є поклади нафти та газу, які дають 50% ВВП та 70% дохідної частини держбюджету. Сьогодні влада Катару зосередилася на тому, щоб збільшити приватні та іноземні інвестиції в інші сектори економіки, крім енергетичного. Наприклад, потреби у продуктах сільськогосподарської промисловості країна може забезпечити лише на 10%. У Катарі частина людей залишається на межі бідності.

Цікаво, що перша конституція Катару була прийнята відносно недавно – у 2003 році. Вона дозволила жінкам голосувати, балотуватися на виборні посади та водити машину.

Перша леді Катару Шейха Моза, яка очолює Фундацію Катару, почала шокувати своїми виступами консервативних сусідів і була названа центральною фігурою у впровадженні реформ. Завдяки багатомільярдним інвестиціям вона вирішила привезти до Катару найкращі університети США (Корнельський університет, Університет Карнегі, Техаський університет A&M), щоб спрямувати наявні природні ресурси на розвиток людських ресурсів. В одному з інтерв’ю перша леді сказала: «Ми хочемо, щоб наші люди були багатими не лише тим, що вони мають, але й тим, що вони знають».

Перша леді найбагатшої країни світу Катар і королева Великобританії

До речі, у 2022 році Катар буде займатися організацією чемпіонату світу з футболу, і, можливо, це стане прецедентом проведення футбольних змагань узимку, оскільки влітку в країні надто висока температура.

9. ЯПОНІЯ: технарі мислять творчо

Як ви знаєте, економіка Японії – одна з найрозвиненіших у світі. Цьому дуже сприяє політична стабільність та менталітет. Суміш з американського стилю реформ, іноземних інвестицій та ментальності, де на рівні підсвідомого працює кодекс Бусідо, виявилася дуже вдалою. Кодекс Бусідо, або так званий кодекс самураїв, успішно вкоренив у суспільстві норми професійної етики, що включають презирство до грошей та особистої вигоди і пріоритет колективного почуття над особистим.

У Японії існує реєстр підозрюваних у корупції, проти яких може вестися розслідування. Приналежність до корупції – це як «чорна мітка» для японського політика, незалежно від того, яку посаду він обіймає. Через корупційний скандал один із найбільш впливових політиків Японії Ітіро Одзаві був змушений відмовитися від лідерства партії, яка мала всі шанси на перемогу. Хоча це стосується не лише політиків. Наприклад, у минулому році вперше за всю історію професійної японської боротьби було скасовано весняне басі після того, як влада вирішила перевірити смс-переписку борців сумо. Для кожного японця це було особистою образою, оскільки сумоїстів вважають живими сінтай, які носять у собі дух синтоїстського божества.

Кодекс самураїв успішно вкоренив у суспільстві пріоритет колективного почуття над особистим

Японія – це суцільна інновація у галузі техніки. Концепція навчального процесу технарів полягає у вихованні творчих здібностей замість мавпування технічних досягнень інших країн. Саме тому сьогодні найкраща електротехніка та домотехніка походить з Японії. Це – Canon, Olympus, Panasonic, Sony, Mitsubishi, Konica, Pioneer, Toshiba, Yamaha і т.д. Сильні японці й у автомобілебудуванні, японські марки це – Mazda, Suzuki, Honda, Toyota, Mitsubishi, Nissan.

8. ІРЛАНДІЯ: відгодівля «кельтського тигра»

У 1998 році на обкладинці відомого британського журналу The Economist з’явилося фото жебрака на мосту в Дубліні під заголовком «The Poorest of the Rich» («Найбідніший серед найбагатших»). Через 9 років на обкладинці цього журналу вже був зовсім інший напис – «The Celtic Tiger: Europe's shining light» («Кельтський тигр: яскраве світло Європи»).

Історики, соціологи та ті, хто проводить багато часу в подорожах світом, люблять порівнювати Ірландію з Україною. Основні аргументи базуються на спільності історії. В обох випадках мав місце процес вкорінення державності з загарбаннями та національними повстаннями, які зробили народи волелюбними та відчайдушними. Але мусимо визнати, що «діти бойової гонки» досягли значно більшого успіху. З цього приводу український дослідник ірландської народності Ярослав Іляш говорив: «Ірландці досягли майже повною мірою того, чого прагнули, а нам ще тільки доведеться це зробити, щоб збудувати нашу українську державу не лише за формою, а й за змістом».

У

Склад заводу Guinness був визнаний найкращим у номінації «Розваги та відпочинок»у Green Award 2011

2011 році Ірландія зайняла 44-те місце у світі за розміром ВВП та 12-те у розрахунку ВВП на душу населення. Це при тому, що ще на початку 90-х Ірландія вважалася однією з найбідніших країн Європи з хронічним букетом хвороб країн-лузерів, як то державний борг, безробіття громадян, повзучий економічний ріст, кульгава система оподаткування,  гіперінфляція. Але протягом останніх 20 років Ірландія почала вирощувати в собі «кельтського тигра». Уявіть, яка гордість проймала ірландців, коли ВВП на душу населення в Ірландії став випереджати ВВП колишнього колонізатора Британії. Реформи в основному були спрямовані на оздоровлення законодавства та створення комфортних умов для бізнесу, що привабило іноземні інвестиції. Також ірландський уряд зробив особливий акцент на вихованні висококваліфікованих кадрів, комп’ютеризації навчання, розвитку нових технологій та вкоріненні високотехнологічних галузей промисловості.

7. БАРБАДОС: як «бородатий» став людяним

О, Барбадос. А де це? Двома реченнями зробимо географічно-етимологічний екскурс. Барбадос – держава-острів, що знаходиться в Карибському морі та є найбільш східним островом у групі Малих Антильських островів (Центральна Америка). Через велику кількість фігових дерев, обвитих схожими на бороди епіфітами, португальський дослідник Педро Кампос назвав острів «Os Barbados» (бородатий) – від того і пішла його назва. 

Так історично склалося, що економіка Барбадосу залежить від культивування цукрової тростини та похідної від цього діяльності, наприклад, виробництва рому чи меласи. Це одні з основних продуктів експорту, наряду з нафтовою та хімічною продукцією, електротехнічним та електронним обладнанням. Крім того, на острові активно діють офшорні компанії.

Surfing Soup Bowl – барбадоський рай для серфінгістів

Сьогодні Барбадос презентує реформу держслужби як вдалий кейс із олюднення системи управління. У 1997 році було сформовано Відділ реформування держслужби з ціллю покращення функціонування Барбадосу, або, в оригіналі, «Barbados Work Better». Реформа державного сектору передбачала його трансформацію у динамічну структуру, яка пропонує високоякісний сервіс із мінімальними затратами, виховання здібних держслужбовців, промоцію конкурентного розвитку Барбадосу та покращення стандартів життя людей. Реформи стосувалися не лише покращення бізнес-клімату, але й заохочення до привітного обслуговування громадян. 

Наостанок, расова дискримінація у країні була подолана на побутовому рівні лише у 70-х роках минулого століття, проте расова приналежність ще досі впливає на вибір професії: великий бізнес та земельна власність за білими. А ще Барбадос є татом запального лімбо та співачки Ріхани.

6. СЛОВЕНІЯ: еталон постсоціалістичних трансформацій

Словенія вважається однією з держав пострадянського простору, що досягли найбільшого успіху в реформуванні економіки та сфери фінансів. Вона була першою країною, яка увійшла в єврозону після вступу в ЄС у 2004 році і замінила свою національну валюту толар на євро. У 2005 році уряд Республіки Словенія прийняв амбітну Стратегію Розвитку, що включала перевищення середнього рівня економічного розвитку по ЄС, покращення якості життя та добробуту кожного жителя країни, вдосконалення системи охорони здоров’я, зниження показників соціальних ризиків, а також активну роботу з іміджем країни. Уже у 2007 році середня заробітна плата у словенців була рекордною серед країн Центрально-Східної Європи – 820 євро «чистими» (після сплати податків і страхових внесків), а мінімальна зарплата складала 522 євро.

Lent Festival – найдовший фестиваль у Словенії, який триває 16 днів та 16 ночей

Словенія має досить розвинені металургійну, фармацевтичну, електротехнічну галузі промисловості (ми знаємо і про Krka, Gorenje). Крім того, крупна нафтова компанія Petrol є повністю державною, а її приватизація заборонена. Загалом, структура економіки Словенії була більш схожою на західну: у неї не було проблем з дрібними нерентабельними сільськими господарствами, корупцією і забрудненням навколишнього середовища, тому потрібен був лише якісний курс на розвиток.

Звісно, у розпал кризи економіка Словенії явно похитнулася, зріс рівень безробіття та невдоволення населення. Проте республіка і досі є найбагатшою серед усіх країн, що вибороли незалежність після розпаду СРСР.

5. САУДІВСЬКА АРАВІЯ: лібералізація мусульман та політична секуляризація

Саудівська Аравія  є історичним центром ісламського світу. З приходом на престол у 2005 році короля Абдалли ІІ Саудівська Аравія почала переосмислювати свою внутрішню політику, пристосовуючи її до світових тенденцій та потреб. Новообраний король розпочав втілення сміливих реформ у владі, а саме «зачистку» з політичних рядів релігійних діячів, які своїм консерватизмом та фундаменталізмом гальмували модернізацію країни. За звинуваченням у перешкоджанні проведенню реформ були звільнені з посад голова Верховної законодавчої влади та керівник Комісії у сприянні доброчесності та запобігання пороку («поліції моралі», як цю службу називають в народі). Більше того, у країні, де акуратний манікюр на руках – це сором для мусульманки, посаду замісника міністра освіти у справах жінок обійняла жінка Нора Файїз. Також у 2005 році влада заборонила приниження жінок: тепер родичі не можуть насильно видавати жінку заміж або перешкоджати одруженню з її обранцем.

Підходи до політики та релігії Абдалли ІІ більш прогресивні в порівнянні з іншими країнами ісламського світу. Король відмовився від ідеї, що положення шаріату прирівнюються до закону, а також неодноразово закликав мусульман, юдеїв та християн не вдаватися до релігійного фанатизму. Король Саудівської Аравії виступив співорганізатором Мадридської релігійної конференції, де зібралися мусульмани, християни, буддисти, індуїсти та юдеї, і сказав на ній: «Прийшов час проголосити, що іслам та всі інші конфесії – це помірність та терпимість». 

The Saudi Arabia Pavilion – величезний човен у формі півмісяця 

У минулому році Абдалла ІІ пішов на революційні кроки у сфері соціального захисту, вирішивши закріпити лояльність своїх підданих та підвищити стабільність постачання нафти на світовий ринок. Король підписав 20 указів, якими розпорядився побудувати житло на суму близько 70 млрд доларів, збільшити фінансування системи охорони здоров’я, підвищити стипендії студентам. Також він розширив штат правоохоронних органів, чим створив 60 тис. додаткових робочих місць та укріпив порядок у королівстві.

4. СЛОВАЧЧИНА: із «чорної діри Європи» до «нового Гонконгу»

Forbes в одному з випусків написав: «Словацька республіка має всі шанси стати новим Гонконгом чи Ірландією – це невелика країна з надзвичайними економічними потужностями. Закордонні інвестори вже відзначили: надходження іноземних інвестицій у країну з населенням 5,4 млн. чол. зросло після 1999 року від $2 млрд аж до $10 млрд». 

У 1998 році Словаччина нагадувала Україну 2004-го, коли потрібна була політична воля, сильна команда та якісні реформи, а суспільство було готове терпіти форматування та економічну нестабільність заради віри у перетворення економіки з повільної грузької гусениці на легкого пурхаючого метелика. Прем’єр Мікуляш Дзурінда, викорінюючи залишки «мечіаризму» (Владімір Мечіар – а-ля Віктор Янукович наших днів), пішов на кардинальні кроки. Внаслідок підвищення імпортного мита та девальвації крони країна стала привабливою для інвесторів, що допомогло наповнити держбюджет. Згодом, у 2004 році податкова система була значно спрощена, коли фізичні та юридичні особи отримали єдину 19-відсоткову ставку податку на прибуток. Найбільші корпорації, такі як Citroen, Peugeot, Volkswagen, Kia Motors, Samsung, Sony та Whirlpool, перемістилися у маленьку республіку в центрі Європи. Економіка ожила.

Working man у Братиславі

Факт лишається фактом: у 2008 році ріст ВВП Словаччини вийшов на 1-ше місце серед усіх країн ЄС, досягнувши показника 10% і випередивши найрозвинутішу країну ЄС – Люксембург. 

3. ПОЛЬЩА: «контрольований шок» від Лєшка Бальцеровича

Польща була першою країною, чий приклад реформування держави та переходу до капіталізму наводився як успішний. Перш за все, вона – наша близька сусідка, і стартові позиції Польщі після розпаду СРСР були ще гіршими, ніж в України. План реформ або так звана «шокова терапія», запропонована економістом-теоретиком та міністром економіки Польщі Лєшком Бальцеровичем, впроваджувалася блискавично та пакетом. Це був шанс, який польський уряд не проґавив, і уже за кілька років Польща стала повноправним членом НАТО та ЄС. 

Партнери українців по чемпіонату Євро-2012

Основна унікальність Бальцеровича в тому, що він був не політиком, а реформатором. Різниця в тому, що політику тактично важлива громадська думка, а у справжнього реформатора на першому місці стоїть стратегічний результат. Тодішній прем’єр Тадеуш Мазовєцький хотів бачити у своєму уряді польського Людвіга Герхарда, і йому це вдалося. Перетворення соціалістичної економіки на капіталістичну почалося з приватизації, ліквідації монополій, зміцнення національної валюти, децентралізації органів державної влади, залучення інвестицій.

2. ЕСТОНІЯ: даєш свободу від комуністів та кадебістів!

Серед балтійських країн Естонія набрала найшвидшого темпу розвитку. Один естонський вчений пояснював цей феномен страхом перед Росією. Що робила Естонія, щоб відмити свій державний генокод від радянського минулого? Екс-прем’єр-міністр Март Лаара в одному зі своїх інтерв’ю сказав, що реформи 1992-1994 років, які усунули «політичних солдатів» з радянським мисленням з лав уряду та державної служби, заклали основу для руху держави у напрямку розвиненої економіки Європи та світу. Спецслужби також наповнювалися людьми, які стали антидотом радянській системі та корупційній моделі влади.

Важливим кроком до прозорості державного управління та скорочення бюрократичного процесу став перехід до системи електронного врядування. За допомогою веб-порталу «Сьогодні вирішую я» (Täna otsustan mina) естонці можуть навіть вносити власні поправки до законопроектів. Якщо громадянин має рацію у своєму коментарі та його позиція підтримана іншими користувачами, прем’єр повинен надіслати цю пропозицію зі своєю резолюцією у відповідне міністерство. Така онлайн-демократія. І навіть податки естонці декларують через Інтернет.

Безкоштовний трамвай у Таллінні: «Ride for free. Talk for free»

А чи знали ви, що завдяки Естонії стали можливими безкоштовні Skype-дзвінки? А доступ до WI-FI там є навіть у парках та на заправних станціях. 

1. ГРУЗІЯ: із корупційного пекла до лідера-реформатора

Українські ЗМІ засипані публікаціями, аналітикою та фотоматеріалами з місця подій, тобто із сучасної Грузії. Серед країн колишнього соціалістичного табору Грузія може вважатися одним з найуспішніших прикладів втілення державних реформ в економічній, податковій та правозахисній системах. ВВП на душу населення за останні 8 років зріс більше ніж утричі. Навіть не зважаючи на світову економічну кризу та російсько-грузинську війну, економіка продовжує зростати. 

Своїм найбільшим досягненням Саакашвілі та його команда вважають реформу міністерства внутрішніх справ: прозорі офіси, ввічливі патрульні та відсутність хабарів. Крім того, влада проводить «агресивну» політику залучення інвестицій. Для цього різними зацікавленими особами було створено синтезований текст податкового кодексу. До комісії, що працювала над розробкою документу, входили представники податкової служби, міністерства фінансів, члени парламенту, а також представники бізнес-структур та приватних установ, в основному аудиторських служб та консультативних компаній. За даними Світового банку, країна піднялася на 100 (!) позицій у рейтингу простоти ведення бізнесу, перемістившись порівняно з 2005 роком зі 112-ої позиції на 12-ту (для порівняння: Україна на 145-му місці).

Міст свободи у Тбілісі — символ прозорості, мобільності, раціональності та сучасності

Часто грузини стверджують, що не встигли відчути особливого матеріального поліпшення життя, проте явні зрушення у державній системі констатують усі. Недоліком є достатньо великий відсоток безробіття (15% населення) та спрямованість влади на іноземного інвестора, для якого створюються безперешкодні умови для ведення бізнесу на території Грузії. Цікаво, що навіть безробіття є аргументом, чому вартує інвестувати у Грузії. Логічно, що іноземний бізнесмен отримує дешеву робочу силу для функціонування власної справи.

Визначення позиції країни проводилося із вирахуванням показника успішності за формулою:
, де SI – це індекс успішності (Success Index), CPI – індекс сприйняття корупції (Corruption Perception Index), GDPpc – ВВП на душу населення (Gross Domestic Product per capita), показники нижнього регістру відображають рік (y1–y2=5_, тобто різниця у роках становить 5 років). До уваги брався 5тирічний проміжок, який був найуспішнішим з точки зору різниці показника сприйняття корупції.