Коментарі громадських діячів до заяви президента України Віктора Януковича щодо пріоритетів культурної політики держави.

30 червня 2011 року на засіданні Громадської гуманітарної ради президент України Віктор Янукович зробив заяву щодо необхідності підтримки культурної сфери, а саме означив цей крок як пріоритет державної політики та виділив три важливі завдання, які потребують уваги: перегляд концепції діяльності Міністерства Культури на предмет виконання невластивих йому завдань, ревізія витрат держбюджету призначених на культуру та вирішення проблем закладів культури в селах і містах.

Представники громадських організацій, що роками працюють для підтримки та розвитку сфери культури країни в цілому та в містах і селах зокрема, у відповідь на таку позицію влади підготували спільну заяву, що покликана розпочати конструктивний діалог, який зможе перевести справу в площину більш конкретних задач і дій.

Сьогодні, на думку професіоналів культурної та творчої індустрій, першочерговим кроком для розвитку галузі на всіх рівнях в напрямку, який буде сприяти посиленню соціально-економічних позицій держави та задовольняти потреби окремих громад, є прийняття до дії чіткої державної культурної стратегії.

Лев Абрамов, директор Інституту соціокультурного менеджменту, опираючись на завершене в лютому 2010 комплексне дослідження "Діяльність будинків культури по задоволенню потреб територіальних громад", переконливо стверджує, що в умовах трансформації українського суспільства важливим завданням актуальної державної культурної політики має бути подолання розриву між культурною діяльністю, що отримує державну підтримку, та повсякденним життям громад. До його позиції приєднується Ірина Соловей, засновник платформи підтримки міських творчих ініціатив ВЕЛИКА ІДЕЯ (www.biggggidea.com) з твердженням, що культурна сфера поряд із збереженням спадщини та розвитком мистецтва має колосальний потенціал для ключових на сьогодні векторів розвитку країни, таких як освіта, соціальна згуртованість, збереження екології та створення ефективних економічних моделей. Важливо, що ці та інші діячі третього сектору займають спільну тверду позицію - розробка і впровадження продуктивної державної культурної політики, покликаної задіяти всі активи культурної індустрії, неможлива без тісної багаторівневої співпраці представників різних громадських організацій та ключових осіб в уряді, в муніципалітетах і, також, в обласних радах, відповідальних за показники не лише культурного, а також і соціально-економічного розвитку громад. 

Катерина Ботанова, директор Фундації Центр Сучасного Мистецтва, наголошує, що зараз саме час провести генеральну ревізію принципів фінансування культури з державного бюджету, адже тільки за такої умови залучення позадержавного фінансування буде ефективним і призведе до змін у культурній царині. На часі адаптація проектного, а не лише інституційного принципу фінансування культури через акумуляцію бюджетних (не лише з Міністерства Культури!) і позабюджетних коштів у фонді, який діятиме за принципом "протягнутої руки", матиме експертну підтримку і керуватиметься принципами відкритості, інноваційної діяльності, орієнтованої на результат, а не процес.

Поряд з підтримкою вище означеної позиції щодо посилення компоненту участі третього сектору у культурній реформі, Руслан Краплич, директор Антикризової гуманітарної програми Міжнародного фонду "Відродження", що виконує проект "Трансформування закладів культури в осередки громадcької активності та залучення творчих колективів до благодійництва" додає, що Україна може стати більш значимою частиною культурної палітри Європи, і тому важливо звернути увагу влади на такий стратегічний аспект, як підтримка міжнародних культурно-мистецьких і мистецтвознавчих обмінів, на які ніколи не вистачає державних і муніципальних ресурсів. 

Ірина Соловей, з досвіду трьох років роботи Garage Gang Kollektiv у стимулюванні творчих суспільно-значимих ініціатив, робить висновок, що діючі в сьогоднішніх містах некомерційні  агенти змін є фактично засновниками лабораторій найактуальніших інновацій у напрямках сталого розвитку, соціальної інтеграції, співучасті у культурному житті  та громадянської активності, і тому наголошує на необхідності заснування істотних і стійких каналів для їх підтримки.

“Безумовно, ми не можемо залишити напризволяще сільські клуби, бібліотеки. Там, де є ще молодь, там, де живуть люди, все це повинно працювати”, - зазначив Янукович.

Лев Абрамов заявляє, що проблема ефективності таких закладів зараз є особливо актуальною, оскільки традиційні форми адаптації, наприклад, клубних закладів, виявились неефективними. Більше того, в рамках проекту “Спільний шлях у майбутнє”, що виконується Інститутом соціокультурного менеджменту за підтримки програми Uniter “Об’єднуємося заради реформ” пропонують один із шляхів вирішення цієї проблеми – це трансформація клубних закладів в центри місцевої активності - просвітницькі та культурні центри спільнот,  які виконуватимуть не лише культурно-мистецькі та дозвіллєві  функції, але й створюватимуть умови для реалізації ініціатив громадян у різних сферах суспільного життя і перетворяться на важливий ресурс функціонування місцевих громад, спрямований на розвиток такого важливого фактору як соціальний капітал.

Ряд інших громадських організацій також не перший рік займаються питанням відродження сільських клубів та бібліотек, серед яких варто згадати про важливу інноваційну партнерську програму «Бібліоміст», що була ініційована у 2009 році IREX у співпраці з Українською бібліотечною асоціацією (УБА), центральними та місцевими органами влади, бібліотеками на всій території України з метою допомогти бібліотекам ефективніше задовольняти потреби місцевих громад через навчання та використання сучасних технологій.

Останні роки дійсно принесли помітне пожвавлення в сферу культури, яка, тим не менш, потребує свіжих ідей, іншого бачення, нової освіти. Саме тому, заяви про потребу змін з боку влади є довгоочікуваною підтримкою та додатковим стимулом активніше працювати у цьому напрямку. Проте, подальший інноваційний розвиток й ефективне структурування галузі знаходиться в прямій залежності не лише від держави, але і від сьогоднішньої готовності третього сектору до консолідації у своїх зусиллях створити сприятливі умови для ефективної культурної реформи, в результаті якої будуть налагоджені продуктивні зв’язки між урядом, соціально-відповідальним бізнесом і громадянським суспільством  на національному, регіональному та місцевому рівнях.

З огляду на це, представники згаданих організацій запрошують решту громадських діячів та компетентних фахівців культурної та творчої індустрій об’єднатись довкола заявлених позицій і висловити свою підтримку в коментарях до цієї публікації або за електронною адресою [email protected].

||| фото-заставка (СС)

http://www.biggggidea.com

Автор
співзасновник Великої Ідеї

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Із сімдесяти опитаних Українським Інститутом Майбутнього експертів та практиків 46, що складають 70 %, оцінили ймовірність збереження ручного режиму керування освітою на місцях на 9-10 балів за десятибальною шкалою.