Що таке ленд-арт?

Що таке ленд-арт?

1337 8 хвилин хв. читання
28.07.2011

З одного боку, ми здобуваємо відчуття магічно та вже практично забутого зв’язку між людиною та природою. З іншого боку, ми стикаємося з відчуттями цілковитої невпевненості щодо майбутнього, котре чекає на світ природи.

Процес, поставлений у рамки, – взагалі не процес. – Роберт Смітсон. (1)

Спіральна пристань. Роберт Смітсон (1970)

Більшість істориків сходяться на думці, що ленд-арт зародився у Сполучених Штатах наприкінці 60-х – на початку 70-х років. (2)

Одним із найвідоміших тогочасних митців був Роберт Смітсон. У 1970 році він створив Спіральну пристань, 460-метрову спіральну фігуру зі скель на березі озера в штаті Юта. Даний витвір мистецтва настільки великий, що його фізично неможливо експонувати в будь-якій традиційній галереї чи музеї. Окрім монументальних творінь Смітсона до початкового етапу розвитку ленд-арту можна віднести роботи британського художника Ричарда Лонга. У 1967 році 18-річний студент Лонг створив роботу під назвою A Line Made by Walking (Лінія, створена за допомогою ходіння). Він просто ходив туди-сюди полем, доки на траві під його вагою не сформувалася лінія.

 

 A Line Made by Walking. Ричард Лонг (1967)

 

Та нам відомо, що люди займалися створенням скульптурних об’єктів за допомогою природних матеріалів ще з давніх часів. Було б дивним гадати, що ленд-арт зародився наприкінці ХХ ст. Скажімо, досьогодні збереглися Лінії Наски в Перу та Серпент-Маунд (Зміїний курган) у США, вік яких перевищує тисячу років. Тож сучасні твори ленд-арту, зокрема Роберта Смітсона та Ричарда Лонга, дають нам можливість відчути своєрідну взаємодію давнини та сучасності. Більш того, здається, що таке поводження з землею неминуче породжує древні творчі імпульси, духовні та містичні. Та все ж, такого роду практики на сьогоднішній день мають місце і в контексті, цілком відмінному від прадавнього. З одного боку, ми здобуваємо відчуття магічно та вже практично забутого зв’язку між людиною та природою. З іншого боку, ми стикаємося з відчуттями цілковитої невпевненості щодо майбутнього, котре чекає на світ природи, з огляду на вражаючі масштаби всесвітньої мережі торгівлі, капіталу, знань, друзів по Facebook і т.д.

 

 Серпент-Маунд (Зміїний курган). Огайо, США (прибл. 1070 рік н.е.)

 

Поява в США ленд-арту була тісно пов’язана з концептуальним мистецтвом. На сьогоднішній день ленд-арт вважається складовою цього мистецького напрямку, що почав привертати увагу критиків наприкінці 1960-х років. Цей період характеризувався засиллям революційної енергії на теренах Західної Європи та США. Непевні прагнення Лівих щодо контркультурного покоління так і не були реалізовані, а форми художніх експериментів, котрі проводилися на той час, до неможливості ускладнили узагальнення та визначення того, що мало право називатися художньою діяльністю. Новий стиль ленд-арт, започаткований Робертом Смітсоном, Ричардом Лонгом, Робертом Моррісом, Уолтером де Марія та Аною Мендьєта, зумовив появу ряду провокаційних питань щодо зв’язку між мистецтвом та природою – питань, на які досі не знайдено відповідей.

Споглядаючи витвір ленд-арту, ми замислюємося, чи він є реальною скульптурою, а чи, можливо, його існування є швидше концептуальним. Його варто розглядати як перформанс чи як певну локалізовану інсталяцію? Звісно, ленд-арт саме тому є таким значущим, що він водночас репрезентує цілий ряд таких різноманітних і, на перший погляд, несумісних рис.

 

Ленд-арт у стилі Енді Голдсуорсі

 

Більш того, художники, задіяні в цьому напрямку мистецтва, зазвичай поділяють бажання творити в умовах, максимально віддалених від норм всюдисущої та комерціалізованої системи сучасних галерей та музеїв. Часто витвори ленд-арту через фізичні умови можуть існувати лише тимчасово (наприклад, більшість витворів британського художника Енді Голдсуорсі). Очевидно, що таким недовговічним мистецьким об’єктам складно стати частиною ринкової системи. Та з іншого боку, інколи вони демонструють неабияку стійкість (наприклад, Кратер Роден Джеймса Террелла). Отже, така часо-просторова стійкість захищає дані роботи від стандартизованого перетворення їх на естетичний товар. Тому можна зробити висновок, що навіть найбільші зали галерей та музеїв, як і найскладніші ринкові структури, на сьогоднішній день просто не в змозі охопити всю значущість та цінність мистецьких практик ленд-арту.

 

Кратер Роден. Джеймс Террелл

 

Звісно, при проведенні детального аналізу ленд-арту не варто обмежуватися історичним контекстом мистецтва США та Західної Європи. Та, на жаль, наявні на теренах СНД об’єкти ленд-арту на даному етапі не привернули до себе достатньої уваги. Зокрема, що стосується України, історики мистецтва лише нещодавно розпочали відносно глибинне дослідження таких питань: Яким чином затяжний залишковий вплив радянського минулого зумовив разючу відмінність українського ленд-арту від західного з такими його представниками, як Роберт Смітсон та Ричард Лонг? Нещодавно в Києві була опублікована книга під назвою "Мистецтво довкілля. Україна 1989-2010", автор якої здійснює спробу виправити актуальний стан речей.

 

Branded Mountain. Денніс Оппенгейм (1969)

 

У вступній статті до книги Петро Бевза зазначає, що український ленд-арт прагне "переплетіння" та "пристосування" (3). Він пояснює, що такі практики здебільшого передбачають мінімальне залучення довкілля як засобу активації людської свідомості в боротьбі з "превалюючим культом споживання". Крім того, у своїй критичній праці Бевза здійснює цікаве порівняння українського та американського ленд-арту. Зокрема, він протиставляє роботу Денніса Оппенгейма Branded Mountain (1969, Сан-Пабло, Каліфорнія) деяким роботами у стилі ленд-арт, створеним Олександром Бабаком та Сергієм Якуніним 1994 року в селі Великий Перевіз. Бевза пояснює: "Завданням американських художників було проголосити агресивну природу суспільства споживання, поводячись із землею, як із худобою, тоді як українські художники намагалися представити працю як таїнство, а місце, де жителі Великого Перевозу працювали століттями, як священний храм сьогодення." (4)

Хоча такого роду порівняння й представляє певний інтерес, насправді воно є лише таким собі нарисом надзвичайно складної дискусії щодо використання землі як засобу естетичного вираження художниками з різними ідеологічними підґрунтями.

 

 Покинуте село. Олександр Бабак та Сергій Якунін (Полтавська область, 1995)

 

Окрім впливу комуністичної спадщини та позиції українських художників у стилі ленд-арт як по відношенню до цінності праці, так і до превалюючих консюмеристських настроїв сучасного суспільства, вірогідно, на розвиток українського ленд-арту такого значною мірою вплинули більш древні та глибоко вкорінені у свідомості людей міфічні зв’язки між культурною ідентичністю та природними процесами. Ці зв’язки можна простежити в міфології стародавньої трипільської, скіфської та гуцульської культур. 

Саме концепція міфологічної природи творчості є предметом міжнародного фестивалю ленд-арту, котрий щорічно проходить у полі приблизно за 45 км від Вінниці. Назва фестивалю – "Аплікація духу: Міфогенез". Протягом останніх шести років група відважних художників у стилі ленд-арт кидає виклик суворим погодним умовам пізнього лютого, щоб на декількох відкритих полях, оточених стародавніми скіфськими захисними валами, створити роботи, покликані "переплестися" та "пристосуватися". Що ж стосується Міфогенезу та своєрідного, репрезентованого ленд-артом, зв’язку між старим та новим, куратор фестивалю Олександр Нікітюк зазначає: "Нові перцепції виникають на основі існуючих стандартів та істин. Міфічна реальність включає минулі спостереження, та, перебуваючи в постійному очікуванні нових відкриттів, вона входить у царство невідомого та непередбачуваного". (5)

 

 

Ігри сонця. Дмитро Матюхін, Влада Сошкіна. Фестиваль ленд-арту "Міфогенез" (Вінниця, 2008).

 

Та варто не лише досліджувати вплив прадавньої та сучасної міфології, а й спробувати вирватися з царства міфу. Якщо розглядати дану проблему під більш прагматичним кутом зору, постає наступне питання: Чи варто сучасному українському ленд-арту сподіватися на появу нових інфраструктурних та адміністративних можливостей? З огляду на недостатню офіційну підтримку з боку держави (фізичну, економічну, освітню і т.д.), спрямовану на розвиток некомерційних та соціально заангажованих мистецьких проектів в Україні, новаторські роботи сучасних українських художників у стилі ленд-арт почали відображати певну позицію – впевненість та автономність, що маскують ізоляцію та занепокоєність.

 

 Володимир Цюпка. Фестиваль ленд-арту "Міфогенез" (Вінниця, 2011).

 

Характерним для сучасного українського ленд-арту є не лише його глибинний культурний зв’язок із природою, а й своєрідний дух "Do-It-Yourself" ("Зроби сам"). Основоположне місце тут займає досвід. Сидячи біля невеличкого вогнища серед засніженого поля та відігріваючи ледь не обморожені руки після кількох годин створення геометричних фігур на замерзлій поверхні ріки, я зрозумів, що, змінюючи землю, ми змінюємо самих себе і, таким чином, запускаємо процес, що відбувається без участі заможних відвідувачів та білих галерейних стін.

(1) Смітсон, Роберт. "Культурне ізолювання". Дане твердження вперше було опубліковане в каталозі виставки сучасного мистецтва під назвою "Documenta 5" (Кассель, 1972).  Згодом воно з’явилося в журналі "Artforum", 11:2 (Жовтень, 1972), ст. 32.

(2) Поруч із терміном Land Art для характеристики подібних практик часто використовують назву Earth Art. Термін Earthworks вперше запропонував Роберт Смітсон. Більше інформації шукайте в есе "A Sedimentation of the Mind: Earth Projects", Artforum (Вересень, 1968), ст.44. та  http://www.robertsmithson.com/.

(3) За словами Петра Бевзи, український ленд-арт зазвичай називають мистецтвом довкілля.

(4) Бевза, Петро. Мистецтво довкілля. Україна 1989-2010. – Київ, 2010. – С. 11.

(5) Никитюк, Олександр. Каталог фестивалю "Міфогенез", 2011. – С. 2.

Переклад: Ольга Кравченко

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Менше ніж через 10 років ми зможемо керувати машинами, чутливими до руху очей, а також ковтатимемо нанороботів для загоєння травм у наших тілах.