Що хорошого електронна книга може принести читачу, автору та видавництву? Відео-репортаж проекту "Єкнига за 24 години".

 

24 автори, 15 ілюстраторів, 1 арт-директор, 3 редактори, 2 верстальники, 3 IT фахівців зібралися в одному місці, аби протягом доби подолати всі етапи електронного книговидавництва – від вибору ідеї та створення тексту до представлення читацькій аудиторії готової електронної книги. ВЕЛИКА ІДЕЯ представляє відео-репортаж проекту Єкнига за 24 години. Крім того, ми звернулася до гравців літринку Лариси Денисенко, Ірини Славінської та Геннадія Корнєва з двома запитаннями: 1 Які перспективи ви бачите в електронному книговидавництві для авторів та видавців? 2 Що нового може запропонувати електронна книга читачу?

 

1 Електронне книговидання для традиційно бідних українських видавців – це можливість зекономити видатки на друк і папір. Здається, саме ці статті затрат сьогодні складають левову частину собівартості сучасної української книжки. Для українських письменників, які все ніяк не можуть почати заробляти з власної творчості, електронне книговидання є нагодою почати отримувати регулярний заробіток, тобто регулярні роялті. Мало хто з «паперових» видавців їх платить. Для молодих письменників, які шукають видавця для свого літературного дебюту, електронна книга може стати гарною нагодою таки опублікувати свої тексти. Сьогодні в Україні видавців паперової книги направду мало. Більшість із них працюють у доволі чітко визначених сегментах. Відтак тексти, що не потрапляють у ті рамки, мають доволі мало шансів на «паперову» публікацію. Тут варто додати, електронна книга може виконувати не лише роль притулку для молодих авторів. Вона може стати своєрідною територією свободи, тобто засобом публікації та (це головне!) розповсюдження різноманітного «неформату». А чим більше текстів – тим більше хороших текстів. Елементарний закон великих чисел – чиста математика.

Електронна книжка гарантує  доступність читання. Гіпотетично будь-хто в будь-якому місці України, де сягає інтернет, може купити собі будь-яку книжку. Це особливо цінно з огляду на мертву систему книгорозповсюдження, яка ніяк не оживе. Коли ви востаннє бачили книгарню в райцентрі? Я давно вже такого не бачила. Натомість, уявімо, що всім доступний недорогий інтернет, і що електронна книжка коштує притомні гроші. В таких умовах будь-який власник комп’ютера, смартфону чи справжньої «читалки» зможе не тільки ходити на «Вконтакте», але й купувати та читати нові цікаві тексти. В сенсі більш метафізичному, поширення електронної книги може допомогти привчити цінувати права на інтелектуальну власність. Тут багато залежить від того, хто електронну книжку розповсюджує – розповсюдник має моніторити «піратські» роздачі, а ще не бути жадібним і робити електронні книжки доступними. В сенсі ну зовсім антропологічному, електронна книжка – це опанування людиною нової мови, нового читання, нового писання. Адже таке медіа дає можливості поєднання тексту, музики, відео, якихось сенсорних ілюстрацій. Тобто електронна книжка може внести потужний інтермедійний елемент у читання. Ну чи бодай ігровий. Я думаю, якщо читання перетвориться на гру, то і читачів, можливо, стане більше. Хто ж відмовиться погратися?

 

Більше за все мене цікавлять спільні проекти. Наприклад, можна написати книгу з колегами та читачами, вигадати героїв, вигадати сюжет, і потім плести цю історію разом до кінця. Крім того, електронні книги можуть запропонувати інтерактив, ти відразу можеш побачити реакцію читача, його побажання та спосіб сприйняття твого тексту. Можна створити книжку на прохання лікарів, шахтарів, психіатрів, готів, ветеринарів, прокурорів тощо. Спільне творення – вишукана річ, котрої був (або сам себе позбавив) Бог, тому гріх цим не скористатися. Шкодую, що я швидко наїлася  фантастикою в дитинстві, а потім закинула поглинати цей жанр, тому не пам’ятаю, чи вигадали письменники-фантасти щось подібне, чи писали про це? Бо я вбачаю в цьому процесі щось дуже звичне, але й фантастичне одночасно.

Бути причетним до творчості. Бути вільним. Бути папірозбережувачем. Читати більше – витрачати менше. І це не так мало.

Електронне книговидання усуває обмеження тиражів та нівілює часову затримку на розповсюдження. Також, завдяки соціальним мережам на порядки знижуються витрати на маркетинг. Як результат: конкуренція у світі, де кожен може бути сам собі видавцем, стає жорсткішою, а талант помітнішим. Нікому невідомий студент зі спального району має однакові шанси у порівнянні із маститим письменником, який щорічно відвідує літературні форуми та має вибудовану стратегію відносин із видавництвами. Головне: вміти реалізувати свій творчий задум та донести його цільовій аудиторії. Далі думки матеріалізуються та поширюються зі швидкістю пересування електронів мережею.

Книги все більше нагадуватимуть фільми або комп'ютерні ігри, усуваючи межу між текстом та іншими, більш візуальними, формами поширення інформації. Ми купуватимемо не носій, а право доступу до інформації у будь-яких формах (книга, фільм знятий за книгою, аудіокнига, саундтрек книги, візуальний ряд книг) або право робити творчі переробки (що їх сучасники називають "реміксами"). Паралельно із комерційною моделлю ("право доступу в обмін на гроші") розвиватиметься некомерційна модель ("право доступу в обмін на участь"), адептом якої сьогодні виступає opensource рух та неурядова організація Creative Commons.

 

Фото: Віталій Лямічев, Валерія Радзієвська.

Автор
співзасновник Великої Ідеї

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Коли ви знаходитесь в тиші, ви більш природні. І світ тиші більш реальний. Я думаю, що це дозволяє створити більш глибшу, універсальнішу історію.