Леся Синиченко з Чернігова, автор ідеї Творчий кластер РЕМЗАВОД, показувала і розказувала ВЕЛИКІЙ ІДЕЇ як просувається справа.


У лютому 2011 року художниця Леся Синиченко вирішила покинути столицю та повернутися до рідного Чернігова. Ідеальний для затишного сімейного життя Чернігів програвав столиці різноманітністю культурного життя. У Лесі народилася ідея організації культурного центру в місті. У пошуках закинутого будиночка вона натрапила на цілий "закинутий заводик" площею 7 гектарів. І менш як за півроку встигла переконати власника у цінності ідеї культурного кластеру, організувати серію подій, допомогти заснувати майстерні для художників, відкрити виставковий простір.

ВЕЛИКА ІДЕЯ прогулялась простором Ремзаводу і запитала в Лесі про таке:


Що вже зроблено?

- На місці колишньої прохідної заводу відкрито крамничку з авторськими подарунками та дитячими книжками, проходять різноманітні майстер-класи, публічні читання, невеличкі художні виставки. У вересні було проведено Велику творчу суботу на Ремзаводі. Під час події великі та маленькі художники розписували будки для собак, в Чернігові дуже багато бездомних собак, і ми хотіли привернути увагу до цієї проблеми. Цього ж дня проходили поетичні та театральні виступи, виставка, майстер класи.

 

 

Які люди вже зацікавились?

- Цікавиться досить багато людей. Вони приходять, дивляться, як правило захоплюються, і йдуть думати. Це зрозуміло, бо такий формат — обживання  колишніх індустріальних просторів є дещо незвичним як для Чернігова, так і для України загалом. Втім, серед резидентів Ремзаводу вже є ковалі, студія дитячого розвитку «Розумка», окремі художники вже обрали собі приміщення під майстерні. 

Насправді на заводі є кімнати на будь-який смак. Є нещодавно відремонтовані, які можна взяти в оренду по одній ціні, а є такі нібито «вбиті» кімнати, але творча людина завжди зможе цікаво оформити цей простір. І їх можна орендувати по-іншій ціні. Також ми зараз розробили схему, за якою резидент міг би платити тільки частину оренди, а натомість розплачувався творчим продуктом, який він виробляє.

 

Як розуміють тебе власники заводу?

- Ми вчимося та розвиваємося разом. Проводимо спільні заходи. Нещодавно були на конференції з креативної економіки та творчих індустрій в Таллінні. Також у Ремзавода вже є свій сайт: http://remzavod.org/

 

Якого віку твоя аудиторія?

- Різновікова аудиторія. Багато дітей, молоді, але є і постійні відвідувачки - бабусі. Якщо спочатку люди, які заходили в крамничку, дивувалися і питали: «Що це у вас взагалі таке?!», не розуміли, що ми робимо, то зараз уже трохи звикли. І навіть заходять бабусі, які пояснюють своїм приятелькам: «Подивіться, це хенд-мейд, тобто ручна робота». Є дуже багато дітей, які постійно відвідують нас.

 

Які заходи плануються найближчим часом?

- У грудні в нас заплановано кілька подій: одноденна виставка-перформенс чернігівської художниці Олени Рогової, святковий захід з творчими заняттями та виставкою дитячих малюнків на день святого Миколая, презентація книжки та творчий вечір російського поета Дениса Карасьова.

 

 

Що робитимеш завтра в цьому напрямку?

- Ми хочемо створити таке місце, де би можна було постійно збиратися у дружньому колі попити кави, подивитись якийсь фільм, обговорити якусь хвилюючу тему з однодумцями. Або не обговорити, а просто мовчки посидіти, спостерігаючи за іншими. Хочемо, щоб в цьому місці себе також затишно почували діти. Щоб не було розділення — тут дорослі, а тут діти, як це часто буває у нас, в суспільстві. Хочемо, щоб дорослі і діти вчилися співіснувати і створювати щось разом. Знаходити творчість в собі, а себе - в творчості. Незабаром в нас розпочнеться серія сімейних мастер-класів, присвячених дизайну мислення. Ці майстер-класи будуть стосуватися всього: з одного боку, ми разом будемо вчитися дивитись на звичні речі свіжим поглядом, з іншого - будемо створювати зі знайомих речей і предметів зовсім інші. Наша далекосяжна мета  — перетворення Чернігова на культурну столицю! Адже історично Чернігів завжди був в центрі культурних змін. Провінційним місто зробили люди, які не хотіли розвивати себе та не прагнули бути достойними того, що лишили нам предки. 

 

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Найбільша проблема на сьогодні – це нерозуміння людей, що сміття та навколишнє середовище – наш спільний ресурс. Керувати спільним ресурсом українців ніхто не вчив.