Кому належить Севастополь?

Кому належить Севастополь?

101 3 хвилини хв. читання
10.05.2012

Програма Свято Генерацій запитувала «Кому належить Севастополь?» на головній площі міста по гарячих слідах параду до дня Перемоги.

 

 

Місто і люди

Є декілька особливих факторів, що формують культуру Севастополя. Перше і основне – це море; друге – військовий статус міста. Зайнятість населення тут - традиційна міському контексту: від служби на флоті до сфери курортних розваг з її традиційними модами. Севастополь – місто стриманої, суворої, дещо недалекоглядної колективної ментальності. Його, як і Білорусь, можна вважати таким собі парком радянської культури. В Севастополі вважають своє місто чемпіоном по кількості пам’ятників, більшість з них однак є монументами зброї або військовим героям. В самому місті багато моряків, і це надає місту урочистого лоску. Мешканці Севастополя, як здалося, поєднують захоплене майже патріотичне відношення до свого міста з амбівалентним наміром змінити його обличчя. Громадянська активність в місті розвинена слабо.

Не тільки офіційний статус, а й самі жителі ідентифікують Севастополь як місто-герой. Невипадково саме День Перемоги вважається в Севастополі найпопулярнішим святом. Так сталося, що на 9 травня припав старт програми розвитку міст Свято Генерацій 2012. Цього року програма відбуватиметься на Кримському півострові, а її результатом стане підтримка інноваційних проектів, знайдених у процесі реалізації програми. Свято Генерацій стартувало севастопольським Sunday Борщем, що був присвячений пошуку проектів розвитку кримських спільнот, а 9-го травня на площі Нахімова відбувся перформанс української художниці Алевтини Кахідзе "Можливо, диво!".

 

 

Борщ та ідеї

В севастопольському Sunday Борщі за міні-грант від громади боролися 5 ідей нових соціальних сервісів: прогулянки на конях для дітей-сиріт, проект соціального онлайн телебачення, гурток вишивання для дітей інтернатів, клуб настільних ігор, організація курсів макіяжу та рукоділля для дівчат-підлітків «Сияй!». Формула програми міні-грантів Sunday Борщ проста: група людей збирається разом, щоб за трапезою презентувати свої проекти. Квиток на подію продається за доступною ціною. Зібраний дохід формується у фонд та видається у вигляді гранту на підтримку ідеї, за яку проголосувала аудиторія.

Переміг проект «Сияй!», отримавши 1450 грн. на свої починання.

 

 

Художниця і парад

На площі Нахімова біля пам’ятника адміралу розташувалася платформа Голос Вулиць та спеціальний прозорий стенд, що став основним елементом перформенсу художниці Алевтини Кахідзе "Можливо, диво!". Початок перформансу співпав з проведенням параду в місті, художня акція відбувалась на фоні лункого архаїчного дійства - геометрично впорядкованої ходи жертв війни під пафосні мелодії героїчної доби. Художниця малювала на склі, як колись це робив Пабло Пікассо у фільмі Жоржа- Анрі Крузо "Диво Пікассо". Однак, на відміну від іспанця, вона обходилась палітрою лише з одного кольору, який використовувала для написання слів, ліній, знаків. Художниця пропускала крізь себе образи і голос святкового параду, і чуючи музику, слова та живі реакції перехожих, писала на склі: «Здравствуйте те, кто опоздал на парад!.. Я не вижу украинских флагов... Тишина шумная сейчас...».

 

 

 

Алевтина Кахідзе творила візуальний конспект святкової міської площі, змальовувала ясні та подекуди примітивні дійства людей. Зміст подібного перформансу стверджував ідею, висловлену колись символічною фігурою для кримського контексту Йозефом Бойсом: «Художником може бути кожний!». Ідея того, що діяти творчо в межах своїх спільнот може кожен і митець, і реформатор соціального простору, основна теза і для Свята Генерацій.

Встановлення прозорого мольберту для проекту супроводжувалося цікавістю і підозрами зі сторони правоохоронних органів. Проведення художньої акції під час параду викликало когнітивний дисонанс на обличчях деяких міліціянтів. Навіщо проводити щось подібне, якщо поруч іде парад? - запитували вони.

Фото: Brian Crumley, Коля Степанець, Олександр Шагі

 

Під кусючим літнім сонцем команда програми Свято Генерацій збирала ідеї. Серед пропозицій, які зустрілися на центральній площі міста, були як абстрактні побажання щодо покращення інфраструктур, так і більш конкретні, наприклад, збільшення простору для прогулянок в місті або організація групи волонтерів по догляду за самотніми літніми людьми. Достатньо багато людей висловлювали повне задоволення містом, однак цілком можливо, що лише від ідеології надмірної обережності севастопольської громади та недостатнього збудження від ідей будь-яких соціальних змін.

Кожному своє свято.

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Ментори хочуть, щоб менті проявляли ініціативу і самі зверталися. Але, на жаль, в українському контексті це не працює, бо ми не звикли до менторства як культури. Має бути більше розуміння про нього для змін.